Магура, Сильвестр Сильвестрович
Сильве́стр Сильве́стрович Магу́ра (1897 – 1938 ) — советский археолог и музейный работник.
Биография
Родился в селе Гусиное [пол.] Холмского уезда Люблинской губернии в семье учителя. После смерти отца находился на попечении старшего брата, работавшего школьным учителем в Ревеле . Окончил тамошнюю Николаевскую гимназию , в 1917—1920 годах обучался в Киевском университете , затем до 1922 года заведовал школой в Гайсине . Возвратившись для завершения учёбы в Киевский институт народного образования (бывший университет), параллельно поступил в Киевский археологический институт . В это время учителями С. С. Магуры выступали С. А. Ефремов , Н. Ф. Беляшевский , А. П. Новицкий , А. М. Лобода , П. А. Тутковский , В. Г. Ляскоронский , Ф. Л. Эрнст , В. Е. Данилевич , В. Е. Козловская [ 1] .
В 1925 году был принят на работу в археологический отдел Всеукраинского исторического музея им. Т. Г. Шевченко [ 1] . Числился внештатным сотрудником Всеукраинского археологического комитета , принимал участие в заседаниях Трипольской комиссии[ 2] . По окончании аспирантуры при музее защитил квалификационную работу (аналог кандидатской диссертации ) о развитии косторезного ремесла в Киевской земле , обретя статус «научного работника в сфере археологии». Научный труд С. С. Магуры высоко оценили Н. Е. Макаренко , Ф. Л. Эрнст , П. П. Куринный , В. Е. Козловская и другие специалисты[ 3] [ 4] [ 5] .
В 1931 году переходит на работу в Археологический музей ВУАН [ 6] , работает над исследовательской темой «Буржуазная археологическая схема Городцова и её влияния в украинской археологии»[ 7] . В 1933 году возглавляет коллектив музея[ 8] . С 1934 года — научный сотрудник Института истории материальной культуры [ 9] , в 1937 году получил звание старшего научного сотрудника [ 10] .
14 декабря 1937 года арестован как участник «антисоветской националистической террористической организации», обвинён во вредительстве на «историко-культурном фронте»[ 10] . На допросах признал, что был завербован Ф. А. Козубовским в 1935 году[ 11] . Расстрелян 8 января 1937 года по решению «тройки » при Киевском областном управлении НКВД от 29 декабря 1937 года[ 10] . Посмертно реабилитирован в 1960 году[ 9] .
Сын — Игорь Сильвестрович Магура (1928—2022), нейрофизиолог, академик НАН Украины [ 10] .
Научная деятельность
Участвовал в исследованиях поселения трипольской культуры у села Томашовка (1925)[ 12] , греческой колонии Ольвия (1926)[ 13] [ 14] , местонахождений разных эпох в черте Киева (1926)[ 15] , производил археологические разведки близ Гайсина (1926—1927) и в бассейне Остра (1927)[ 3] . В 1928 году провёл небольшие раскопки у села Триполье [ 16] , в 1929 году исследовал памятники роменской культуры в окрестностях Сум под руководством Н. Е. Макаренко [ 17] . В 1930 году обследовал славянское городище в Коростене [ 18] , в составе Днепрогэсовской археологической экспедиции под началом Д. И. Яворницкого исследовал курганы близ села Кушугумы [ 19] .
В 1932—1933 годах произвёл раскопки на Замковой горе в Киеве, выявив материалы VII—IX веков, впоследствии отнесённые к лука-райковецкой культуре . Были изучены также напластования XI—XV столетий. В 1935 году С. С. Магура продолжил исследования Киева, раскопав несколько полуземлянок XI—XIII веков и погребений на углу улиц Короленко и Жертв Революции [ 20] [ 21] [ 22] [ 23] .
В 1934—1937 годах возглавлял Трипольскую археологическую экспедицию, в составе которой работали сотрудники ГАИМК Т. С. Пассек и Е. Ю. Кричевский. Основные работы экспедиции велись в окрестностях сёл Триполье и Халепье к югу от Киева, в 1936 году было начато изучение поселения у села Владимировка . Ленинградские специалисты В. И. Равдоникас и П. Н. Третьяков характеризовали начальника Трипольской экспедиции как одного из лучших знатоков археологии Украины. По их мнению, С. С. Магура обладал хорошей методической подготовкой, что позволило ему провести качественные полевые исследования и внести значительный вклад в науку[ 24] [ 25] [ 26] [ 27] [ 28] .
Арест и казнь С. С. Магуры привели к вычёркиванию его имени из истории науки. Многие труды учёного впоследствии публиковались под именами других сотрудников Трипольской экспедиции[ 29] [ 30] .
Основные сочинения
Питання побуту на підставі залишків трипільської культури (укр.) // Трипільська культура на Україні / за ред. В. Козловської , П. Курінного . — Київ, 1926. — Вип. 1 . — С. 97—112 . Архивировано 3 декабря 2023 года.
Побут по залишках трипільської культури (укр.) // Червоний шлях . — 1926. — № 11—12 . — С. 125—140 . Архивировано 24 января 2022 года.
Бібліографічний покажчик з археології (укр.) // Записки Всеукраїнського археологічного комітету . — Київ: ВУАН , 1930. — Т. I . — С. 337—356 .
Археологічні досліди на Сумщині року 1929-го (укр.) // Хроніка археології та мистецтва / за ред. В. Козловськой . — Київ: ВУАК , 1930. — Вип. 1 . — С. 33—36 . Архивировано 14 июля 2019 года.
Дві мідяні посудини з Черкащини (укр.) // Хроніка археології та мистецтва / за ред. В. Козловськой . — Київ: ВУАК , 1930. — Вип. 1 . — С. 53—55 . Архивировано 3 декабря 2023 года.
Випадкові знахідки за р. 1927 (укр.) // Хроніка археології та мистецтва / за ред. В. Козловськой . — Київ: ВУАК , 1930. — Вип. 2 . — С. 49—57 . Архивировано 3 декабря 2023 года.
До праці про стару слов’янську кераміку часів родоплемінного ладу (з приводу розкопів на горі Киселівці в Києві 1932 р.) (укр.) // Наукові записки Інституту історії матеріальної культури / відп. ред. Ф. А. Козубовський . — Кн. 1. — Київ: Вид-во ВУАН , 1934. — С. 53—73 .
Розкопки на горі Киселівці в Києві 1933 р. (укр.) // Наукові записки Інституту історії матеріальної культури / відп. ред. Ф. А. Козубовський . — Кн. 1. — Київ: Вид-во ВУАН , 1934. — С. 212 .
Early Slavonic Pottery Dug Up at Kiselivka Hill, Kiev, in 1932 (англ.) // The Journal of the Royal Anthropological Institute of Great Britain and Ireland [англ.] . — 1935. — Vol. LXV . — P. 113—121 . — JSTOR 2843844 .
Дослідження т. зв. «трипільської культури» (укр.) // Наукові записки Інституту історії матеріальної культури / відп. ред. Ф. А. Козубовський . — Кн. 3—4. — Київ: Вид-во ВУАН , 1935. — С. 104—105 . Архивировано 26 марта 2023 года.
Експедиція 1934 р. для дослідження пам’яток трипільської культури (укр.) // Наукові записки Інституту історії матеріальної культури / відп. ред. М. І. Ячменьов. — Кн. 2. — Київ: Вид-во АН УРСР , 1937. — С. 67—95 . Архивировано 26 марта 2023 года.
Примечания
↑ 1 2 Шовкопляс, 1992 , с. 109.
↑ Нестуля С. Становлення Всеукраїнського археологічного комітету ВУАН (середина 1920-х років) (укр.) / відп. ред. П. П. Толочко . — Полтава: Археологія, 1997. — С. 30, 44. Архивировано 5 декабря 2023 года.
↑ 1 2 Шовкопляс, 1992 , с. 110.
↑ Німенко, 2005 , с. 405—407.
↑ Сергєєва М. С. Косторізна справа у Стародавньому Києві (укр.) / відп. ред. Д. Н. Козак . — Київ: КНТ, 2011. — С. 6—7, 84—85, 88, 92—93, 123, 132. Архивировано 5 декабря 2023 года.
↑ Німенко, 2005 , с. 405.
↑ Тематичний план ВУАН на 1932 рік (укр.) // Вісті Всеукраїнської Академії наук . — 1931. — № 4—6 . — С. 66 . Архивировано 5 декабря 2023 года.
↑ Німенко, 2005 , с. 405, 407.
↑ 1 2 Яненко, 2016 , с. 90.
↑ 1 2 3 4 Білокінь, Юренко, 2009 , с. 418.
↑ Білокінь С. Про видання, заборонені на стадії верстки, або тиражі яких було знищено, 1920—1941 (укр.) // До джерел: збірник наукових праць на пошану Олега Купчинського [укр.] з нагоди його 70-річчя. — Київ—Львів, 2004. — Т. II . — С. 593, прим. 123 . Архивировано 2 декабря 2023 года.
↑ Курінний П. Розкопи біля с. Томашівки (укр.) // Коротке звідомлення Всеукраїнського археологічного комітету за археологічні досліди року 1925. — Київ, 1926. — С. 54—60 . Архивировано 10 марта 2022 года.
↑ Макаренко М. Ольбія (укр.) // Коротке звідомлення Всеукраїнського археологічного комітету за 1926 рік. — Київ, 1927. — С. 90—105 . Архивировано 3 марта 2022 года.
↑ Фармаковський Б. В. Розкопування Ольбії р. 1926: звіт (укр.) . — Одеса: Історично-археологічний музей , 1929. — С. 7. Архивировано 11 декабря 2023 года.
↑ Козловська В. Екскурсії й догляд за знахідками під час комунальних робіт у Києві за р. 1926 // Коротке звідомлення Всеукраїнського археологічного комітету за 1926 рік. — Київ, 1927. — С. 51—53 . Архивировано 3 марта 2022 года.
↑ Коршак К. [укр.] . З праці семінару при археологічному відділі Всеукраїнського історичного музею ім. Шевченка у Києві (укр.) // Хроніка археології та мистецтва / за ред. В. Козловськой . — Київ: ВУАК , 1930. — Вип. 1 . — С. 61—62 . Архивировано 4 декабря 2023 года.
↑ Магура, 1930 .
↑ Яненко А. С. Історія археології Східної Волині 1920-х — першої половини 1930-х рр.: інституціональний вимір (укр.) // Археологія і давня історія України. — 2017. — Вип. 4 (25) . — С. 113 . Архивировано 3 декабря 2023 года.
↑ Шовкопляс, 1992 , с. 110—111.
↑ Шовкопляс, 1992 , с. 112.
↑ Раскопки «Княжьего двора» // Вечерняя Москва . — 1935. — № 136 (3465) . — С. 2 . Архивировано 4 декабря 2023 года.
↑ Каргер М. К. Древний Киев: очерки по истории материальной культуры древнерусского города / отв. ред. А. Л. Монгайт . — М. —Л. : Изд-во АН СССР , 1958. — Т. I. — С. 58, 86, 112—113, 151, 294—295, 393, 523, 535. Архивировано 4 декабря 2023 года.
↑ Kозюба В. Садиба Трубецьких у Києві: історичне та археологічне минуле (укр.) // Opus Mixtum. — Київ: Музей історії Десятинної церкви , 2023. — Вип. 11 . — С. 34—77 . Архивировано 26 декабря 2023 года.
↑ Шовкопляс, 1992 , с. 112—113.
↑ Козубовський Ф. А. Експедиційні дослідження Інституту матеріальної культури ВУАН 1934 року (укр.) // Вісті Всеукраїнської Академії наук . — 1934. — № 8—9 . — С. 40—50 . Архивировано 2 декабря 2023 года.
↑ Мовчанівський Т. М. Експедиційні роботи Інституту історії матеріальної культури в 1935 р. (укр.) // Наукові записки Інституту історії матеріальної культури / відп. ред. Ф. А. Козубовський . — Кн. 5—6. — Київ: Вид-во ВУАН , 1935. — С. 209—210 . Архивировано 26 марта 2023 года.
↑ Ячменьов М. І., Телічко В. П. Археологічні експедиції Інституту історії матеріальної культури в 1936 році (укр.) // Вісті Академії наук Української Радянської Соціалістичної Республіки . — 1937. — № 1 . — С. 67—78 . Архивировано 2 декабря 2023 года.
↑ Пассек Т. С. Новые исследования в области «трипольской культуры» в УССР // Советская археология / отв. ред. И. И. Мещанинов . — М. —Л. : Изд-во АН СССР , 1937. — Т. III . — С. 223—227 . Архивировано 14 августа 2015 года.
↑ Шовкопляс, 1992 , с. 114.
↑ Формозов А. А. О Татьяне Сергеевне Пассек // Российская археология . — 2003. — № 3 . — С. 160—161 . Архивировано 25 мая 2023 года.
Литература