Переехал в город Либава, где преподавал физику и математику в Либавском коммерческом училище[1].
В 1903 году переехал с семьёй в город Екатеринослав, где работал преподавателем в Екатеринославском коммерческом училище. В 1904—1905 годах участвовал в Русско-японской войне, мобилизован в Козловский 123-й пехотный полк в звании прапорщика. После войны снова работал преподавателем в Екатеринославском коммерческом училище.
1 мая 1920 года как прапорщик взят на учёт по мобилизации в Красную армию[5].
В 1922 году с семьёй переехал к родственникам жены в Москву, где работал директором школы[6] и преподавателем на рабочем факультете имени Артёма при Московском институте народного хозяйства.
↑Гур’янова, О. В. Організація навчально-виховного процесу в комерційних училищах України (1894—1920 рр.) : автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук: 13.00.01 : [укр.] // [б.в.]. — Киев, 2007. — С. 22.
↑Міщани // Історична енциклопедія Криворіжжя : [укр.] : у 3 т. / Упоряд. О. О. Мельник, С. В. Балабанов. — Кривий Ріг : Видавничий дім, 2007. — Т. 1. — С. 439. — 604 с.
↑Криворізька Рада робітничих, солдатських і селянських депутатів // Історична енциклопедія Криворіжжя : [укр.] : у 3 т. / Упоряд. О. О. Мельник, С. В. Балабанов. — Кривий Ріг : Видавничий дім, 2007. — Т. 1. — С. 373. — 604 с.
↑Офіцери царської армії // Історична енциклопедія Криворіжжя : [укр.] : у 3 т. / Упоряд. О. О. Мельник, С. В. Балабанов. — Кривий Ріг : Видавничий дім, 2007. — Т. 1. — С. 481. — 604 с.
↑Прокопенко, С. Л.Перше катеринославське комерційне училище : Становлення та розвиток : [укр.] // Наддніпрянська Україна: історичні процеси, події, постаті : журн. — 2016. — Вып. 14. — С. 188—199.
Криворізьке восьмикласне комерційне училище та його директор — В. Г. Морачевський : [укр.] / О. О. Книга. — Кривий Ріг : КП «Покровська друкарня» КМР, 2020. — 220 с.