Носачов, Андрей Петрович

Андрей Петрович Носачов
Андрей Петрович Носачов
Дата рождения	30 ноября (13 декабря) 1913
Место рождения	Гиржово, Ново-Петровская волость[вд], Тираспольский уезд, Херсонская губерния, Российская империя;
Дата смерти	29 декабря 1990 (77 лет)
Место смерти	Сумы, Украинская ССР, СССР;
Гражданство	Российская империя; СССР;
Профессия	театральный актёр

Носачов Андрей Петрович (30 ноября [13 декабря] 1913, Гиржово, Херсонская губерния — 29 декабря 1990, Сумы) — советский театральный актёр, Народный артист Украинской ССР (1980).

Биография

Родился 30 ноября (13 декабря) 1913 года в селе Гиржово (ныне в Великомихайловском районе Одесской области).

В 1930 году завербовался на работу в Донбасс на шахту. В 1933 году окончил драматическую студию при Сталинском театре музыкальной комедии, педагог по специальности — Д. Козачковский.

В 1933—1934 годах работал в театре «Кривбасс» в городе Кривой Рог. В 1934—1938 годах — в колхозном театре имени Октябрьской революции в посёлке Долгинцево (Бухарино) Криворожского района Днепропетровской области.

В 1938—1941 годах — в Уральском украинском музыкально-драматическом театре Казахской СCP.

С 1941 года — актёр Сумского украинского театра драмы и комедии имени М. С. Щепкина. Член КПСС с 1960 года.

Умер 29 декабря 1990 года в городе Сумы, где и похоронен. На могиле установлен алюминиевый бюст авторства скульптора О. Прокопчук^[1].

Творчество

Воплотил более 100 разножанровых театральных ролей классического и современного репертуара.

Николай Задорожный («Украденное счастье» И. Франко);
Иван Непокрытый («Дай сердцу волю, заведёт в неволю» М. Кропивницкого);
Чеснок («В степях Украины» А. Корнейчука);
Иван Серошапка («Очарованный ветряк» М. Стельмаха);
Вытягайченко («Конармия» И. Бабеля);
Сандро («Уходя на пенсию — не гасите свет» Г. Хугаева);
Ланс («Два веронца» Шекспира);
Сидор Ковпак^[2].

Награды

Орден «Знак Почёта» (24.11.1960);
Медаль «За трудовое отличие» (30.06.1951)^[3];
Заслуженный артист Украинской ССР (1968);
Народный артист Украинской ССР (1980)^[4];
Почётная грамота Президиума Верховного Совета УССР.

Примечания

↑ Могила Носачова А. П., 1990 (іст.). За 120 м від центрального входу по правій боковій алеї кладовища Архивная копия от 16 апреля 2021 на Wayback Machine // Звід пам'яток історії та культури України: Сумська область. Енциклопедичне видання. — Киев: 2017. — 1681 с. — С. 196. (укр.)
↑ «Український театр», 1970—2014: сист. покажч. змісту журн. / М-во культури України, Нац. б-ка України ім. Ярослава Мудрого; уклад. О. Білик; наук. ред. В. Кононенко; наук. консультант О. Клековкін. — Киев, 2017. — 400 с. — С. 259. (укр.)
↑ Архивированная копия (неопр.). Дата обращения: 4 марта 2022. Архивировано 4 марта 2022 года.
↑ Вітаємо!: [орден Трудового Червоного Прапора — реж. Ф. Верещагін; орден Дружби народів — актор О. Сердюк; звання нар. артиста УРСР — актори В. Івченко, С. Олексенко, Б. Ступка, М. Шутько, А. Носачов, П. Ончул; звання засл. артиста УРСР — актори В. Коляда, М. Крамар, Н. Мозгова, В. Цимбаліст, О. Шаварський, В. Курта, М. Ластовецький, О. Сокіл, Г. Кадиків, Ю. Косенко, Т. Кушакова, Т. Лагунова, Ю. Мезеря, В. Міщенко; звання засл. діяча мистецтв УРСР — реж. В. Оглоблін, В. Аверченко; звання засл. працівника культури УРСР — майстер звук. ефектів О. Лисиця, ред. газ. «Культура і життя» І. Барвінок] // 1980. — № 4. — С. 28; № 5. — С. 5. (укр.)

Источники

Носачов Андрій Петрович // Украинская советская энциклопедия: в 12 томах = Українська радянська енциклопедія (укр.) / За ред. М. Бажана. — 2-ге вид. — Київ: Гол. редакція УРЕ, 1982. — Т. 7. — С. 435.
Носачов Андрій Петрович Архивная копия от 9 июля 2021 на Wayback Machine // Митці України: енциклопедичний довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — Киев: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — 848 с. — С. 427. (укр.)
Носачов Андрій Петрович Архивная копия от 3 ноября 2021 на Wayback Machine // Мистецтво України: біографічний довідник / упоряд. А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський; за ред. А. В. Кудрицького. — Киев: Укр. енцикл. ім. М. П. Бажана, 1997. — 700 с. — С. 443. (укр.)
Носачов Андрій Петрович Архивная копия от 16 апреля 2021 на Wayback Machine // Звід пам'яток історії та культури України: Сумська область. Енциклопедичне видання. — Киев: 2017. — 1681 с. — С. 196. (укр.)
Носачов Андрей Петрович // Энциклопедия Криворожья : [укр.] : у 2 т. / Сост. В. Ф. Бухтияров. — Кривой Рог : Явва, 2005. — Т. 2. Л—Я. — 816 с. : ил., портр. — 2500 экз. — ISBN 966-96328-2-X (т. 2. Л—Я).
Цілюще джерело [Текст] / Микола Данько // Укр. театр: наук.-попул. журн. з питань театр. мистец. — Киев: ПП «Вид-во Аврора Прінт», 2008. — № 6. — 22—24. (укр.)
Славні сумчани: про актора Сумського театру драми та музичної комедії ім. М. С. Щепкіна А. П. Носачова // Український театр. — 1989. — № 2. — С. 26. (укр.)

[1] Могила Носачова А. П., 1990 (іст.). За 120 м від центрального входу по правій боковій алеї кладовища Архивная копия от 16 апреля 2021 на Wayback Machine // Звід пам'яток історії та культури України: Сумська область. Енциклопедичне видання. — Киев: 2017. — 1681 с. — С. 196. (укр.)

[2] «Український театр», 1970—2014: сист. покажч. змісту журн. / М-во культури України, Нац. б-ка України ім. Ярослава Мудрого; уклад. О. Білик; наук. ред. В. Кононенко; наук. консультант О. Клековкін. — Киев, 2017. — 400 с. — С. 259. (укр.)

[3] Архивированная копия (неопр.). Дата обращения: 4 марта 2022. Архивировано 4 марта 2022 года.

[4] Вітаємо!: [орден Трудового Червоного Прапора — реж. Ф. Верещагін; орден Дружби народів — актор О. Сердюк; звання нар. артиста УРСР — актори В. Івченко, С. Олексенко, Б. Ступка, М. Шутько, А. Носачов, П. Ончул; звання засл. артиста УРСР — актори В. Коляда, М. Крамар, Н. Мозгова, В. Цимбаліст, О. Шаварський, В. Курта, М. Ластовецький, О. Сокіл, Г. Кадиків, Ю. Косенко, Т. Кушакова, Т. Лагунова, Ю. Мезеря, В. Міщенко; звання засл. діяча мистецтв УРСР — реж. В. Оглоблін, В. Аверченко; звання засл. працівника культури УРСР — майстер звук. ефектів О. Лисиця, ред. газ. «Культура і життя» І. Барвінок] // 1980. — № 4. — С. 28; № 5. — С. 5. (укр.)

[1]

[2]

[3]

[4]