Єврейське кладовище (Володимир)
Єврейське кладовище (Володимир) — кіркут у Володимирі. За даними луцького краєзнавця Вальдемара Пʼясецького, єврейське кладовище у Володимирі закладено у XVII ст. Воно починалось неподалік вулиці Завальної (тепер Драгоманова) і займало майже квадратну площу від вулиці Флюшної (проходила понад стадіоном) майже до забудови Ковельської. В середині чи наприкінці XVIII століття, в зв'язку з тим, що старе кладовище майже повністю було використане, відкрито нове єврейське кладовище. Воно протягнулось вузькою смугою від старого кладовища вздовж забудови вулиці Дубницької (тепер Сагайдачного)[1]. Після Другої світової війни та знищення нацистами єврейської громади, на цвинтарі не стало кого ховати і кому доглядати за могилами. Врешті, у 1960-х роках на території кладовища радянською владою створено парк імені Гагаріна, збудовано кінотеатр (зараз спортивна школа), школу № 2 зі спортивним майданчиком та житлові будинки. А єврейські мацеви (надгробні пам'ятники) були вивезені, довгий час використовувались для господарських потреб і як бруківка (наприклад, тротуар на вул. Василівській). Більшість мацев були зруйновані. На даний момент місце знаходження їх невідоме, знайдено лише невелику частину в різних частинах міста[2]. Наприкінці 1980-х рр. на кладовищі розпочалось будівництва адміністративного будинку для райкому партії та міської ради. Однак, з розпадом СРСР будівництво припинилось. Згодом, у 2000-х рр. будівлю реконструювали і добудували уже як житловий будинок. У 1999 р. відновлено огель цадика Шломо Готліба Карлінера, застреленого під час молитви в синагозі російськими солдатами у 1792 р. в ході Війни на захист Конституції[3]. Поховані
Примітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia