Європа (міфологія)

Європа
Εὐρώπη
Європа ; Εὐρώπη
	Європа і бик на фресках Помпеї, 1 ст. до н. е.
фінікійська принцеса
Міфологія	Давньогрецька
Божество в	давньогрецька релігія
Місцевість	Стародавня Греція
Покровитель для	Європа
Батько	Фенікс, Агенор Фінікійський, Тітій
Мати	Перімеда, Телефасса, Аргіопа
Брати/сестри	Кадм
Чоловік	Астеріон
Діти	Мінос, Радамант, Сарпедон
Пов'язані персонажі	Зевс
	Медіафайли у Вікісховищі

Ця стаття про міфологічний персонаж. Інші значення див. Європа (значення)

Європа (грец. Εὐρώπη) — у давньогрецькій міфології^[1] дочка фінікійського царя. Ім'я її ймовірно походить від фінікійського «захід»^[2]. Згадана в епосі (Іліада, XIV, 321).

Походження

Всі версії сходяться в тому, що вона була сестрою Кадма, але вказівки на батька розходяться. За однією версією, вона — дочка Фенікса ^[3], внучка Агенора; по поету Асію — дочка Фенікса і Перімеди ^[4]. За іншою, дочка Агенора ^[5] і Телефасси; або дочка Агенора і Аргіопи^[6]. За рідкісної версії, дочка Тітія^[7].

Європа за Гесіодом - океаніда, дочка Океану і Тетії^[8].

Викрадення Європи

Коли Європа з подругами гралася на березі моря, Зевс у вигляді білого бика викрав її, приніс на острів Крит і зґвалтував. Там Європа народила від Зевса Міноса й Радаманта (за пізнішими переказами, ще й Сарпедона), потім одружилася з бездітним Критським царем Астеріоном, який залишив владу над островом її синам.

Міф про Європу, без сумніву, містить риси східного зооморфізму, як і міфи про Кадма та Мінотавра. Європу шанували на Криті і в Фівах як тубільне божество. Геродот раціоналізує міф про Європу і вважає, що це фінікійська царівна, яку викрали Критські купці.

Викрадення Європи — улюблений сюжет багатьох митців (Тіціан, Клод Лоррен, Джованні Баттіста Тьєполо, Валентин Сєров та ін.).

Іменем Європи названі супутник Юпітера і астероїд 52 Європа.

Примітки

↑ Мифы народов мира. М., 1991-92. В 2 т. Т.1. С.419-420, Любкер Ф. Реальный словарь классических древностей. М., 2001. В 3 т. Т.1. С.565
↑ Тантлевский И. Р. История Израиля и Иудеи до разрушения Первого Храма. СПб, 2005. С.9
↑ Гомер. Илиада XIV 321; Гесиод. Перечень женщин, фр.141 М.-У.; Вакхилид. Дифирамбы XVII 31; Антимах. Фиваида, фр.3 Висс; Мосх. Европа, ст.7
↑ Павсаний. Описание Эллады VII 4, 1
↑ Овидий. Метаморфозы II 858; Гигин. Мифы 155; Лукиан. Морские разговоры 15, 1
↑ Гигин. Мифы 178
↑ Схолии к Платону. Тимей 24е // Лосев А. Ф. Мифология греков и римлян. М., 1996. С.223, видимо, речь о другой Европе
↑ Гесіод. Теогонія, 337, 360.

Див. також

Quod licet Iovi, non licet bovi
52 Європа - астероїд, названий на честь персонажу.

Література

Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.
Войтех Замаровський. Боги и герои античных сказаний: Словарь: Пер. с чеш. — , М.: Республика, 1994. — 399 с.: ил. — ISBN 5-250-01575-1.