Європейська Україна«Європе́йська Украї́на» — коаліція політичних сил у Верховній Раді України 8-го скликання, що була створена 27 листопада 2014 року. Об'єднувала 302 депутати[1] (з часу створення до 1 вересня 2015); після 1 вересня налічувала 281 депутатів[2]. Припинила існування 17 травня 2019 після проголошення Голови Верховної Ради про вихід фракції «Народний фронт»[3]. Після позачергових парламентських виборів 2014 року та трьох тижнів перемовин, п'ять політичних сил, що пройшли до парламенту, підписали коаліційну угоду 21 листопада 2014 року. Підписантами угоди стали політичні партії:[4]
До проєкту коаліційної угоди надавали свої пропозиції громадські об'єднання, зокрема Реанімаційний пакет реформ[5], частина із них були враховані. Радикальна партія Олега Ляшка вийшла з коаліції 1 вересня 2015 року після попереднього схвалення парламентом законопроєкту щодо децентралізації та загибеллю чотирьох людей у пов'язаних з цим сутичках[6]. 18 лютого 2016 року спікер оголосив про вихід із коаліції фракції «Батьківщина»[7] а наступного дня, 19 лютого — фракції «Самопомочі»[8]. ДіяльністьЗакони прийняті за вимогами МВФ2 березня 2015 року Верховна Рада проголосувала за пакет законів, прийняття яких вимагав Міжнародний валютний фонд (МВФ) в обмін на фінансову допомогу. Однією з ключових змін стало підвищення тарифів на газ для населення на 280—285 %, задля якого Верховна Рада внесла зміни до держбюджету та збільшила субсидії на сплату комунальних послуг на 12,5 млрд грн. Загалом уряд виділив 24 млрд грн на покриття різниці у тарифах для незаможних верств населення.[9][10] За оцінкою економічного експерта Андерса Аслунда, радикальне підвищення тарифів на газ це «найрішучіший крок проти корупції, який коли-небудь робили в Україні», оскільки багато хто зірвав статки саме на купівлі газу за ціною для населення і перепродажу його за ринковою ціною.[9] Також депутати провели пенсійну реформу (зокрема скоротили пенсії для працюючих пенсіонерів на 15 % та підвищили пенсійний вік жінок до 60 років), підвищили ставку ренти за користування надрами для видобутку газу з 20 % до 70 %, надали «Нафтогазу» більше інструментів для боротьби з боржниками, підвищили відповідальність керівництва та контролерів банків, прийняли за основу законопроєкт щодо захисту прав інвесторів в Україні, ухвалили закон, спрямований на легалізацію зарплат, збільшили щомісячну допомогу малозабезпеченим сім'ям, а також вдвічі скоротили перелік ліцензованих видів діяльності в Україні, що покращує умови ведення бізнесу в Україні.[9][11] Під час прийняття цих законів, консолідовано голосували Народний фронт та Блок Петра Порошенка. Три менші партнери за коаліцією спочатку висловлювали популістські протести, особливо проти пенсійної реформи,[9] яку прийняли всього 238 голосами «за».[11] Інші закони10 лютого 2015 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт № 1647, який передбачав вилучення із закону «Про захист суспільної моралі» згадки про Національну експертну комісію з питань захисту суспільної моралі, поклавши її функції на інші державні органи.[12][13] Ліквідація цієї комісії була одним із пунктів коаліційної угоди.[12] КритикаКоаліцію критикують за неконсолідовані голосування навіть щодо важливих законів. За словами Анатолія Гриценка[14]:
Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia
