Європейська патентна організація
Європейська патентна організація (ЄПОрг[4]) — міжурядова організація європейських держав, створена в 1977 на основі Європейської патентної конвенції 1973 року, функціонує з 1977. Європейська патентна організація знаходиться в Мюнхені і має адміністративну та фінансову автономію. Організація є незалежною від Європейської Унії і має як держави-члени всі 27 держав-членів ЄУ разом з 12 іншими європейськими державами.[5] Еволюція Організації невід’ємно пов’язана з Європейською патентною конвенцією. Див. Європейську патентну конвенцію (ЄПК) щодо історії європейської патентної системи, створеної ЄПК, керованою Європейським патентним офісом (ЄПО) і під наглядом Адміністративної ради Європейської патентної організації[en]. Органи![]() Європейська патентна організація має два органи: Європейський патентний офіс, яке діє як її виконавчий орган,[6] та Адміністративна рада, яка діє як її наглядовий орган, а також, в обмеженій мірі, її законодавчий орган.[6] Фактичні законодавчі повноваження щодо перегляду Європейської патентної конвенції належать самим Договірним державам під час зустрічі на Конференції Договірних держав. Крім того, апеляційним радам[en], які не є незалежним органом Організації, а входять до складу Європейського патентного офісу, покладено роль незалежної судової влади.[7] У цьому сенсі Європейська патентна організація є міжнародною організацією, «створеною за зразком сучасного державного порядку та заснованою на принципі поділу влади».[7] Європейський патентний офісЄвропейський патентний офіс (ЄПО) розглядає європейські патентні заявки та видає європейські патенти відповідно до Європейської патентної конвенції. Її штаб-квартира розташована в Мюнхені, Німеччина, з філією в Райсвійку (біля Гааги, Нідерланди), дочірніми офісами в Берліні, Німеччина, і Відні, Австрія, а також «бюро зв’язку» в Брюсселі, Бельгія. Адміністративна радаАдміністративна рада складається з представників та заступників представників Договірних держав і відповідає за нагляд за роботою Європейського патентного офісу, затвердження бюджету та затвердження дій президента офісу.[8] Рада також вносить зміни до Регламенту EPC та деяких окремих положень статей Європейської патентної конвенції. Правовий статусЄвропейська патентна організація є юридичною особою і представлена президентом Європейського патентного офісу. Держави-члениСтаном на березень 2025 року є 39 держав-учасниць ЄПК, які також називаються державами-членами Європейської патентної організації:[9] Албанія, Австрія, Бельгія, Болгарія, Хорватія, Кіпр, Чехія, Данія, Естонія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Греція, Угорщина, Ісландія, Ірландія, Італія, Латвія, Ліхтенштейн, Литва, Люксембург, Мальта, Монако, Чорногорія, Нідерланди, Північна Македонія, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Сан-Марино, Сербія, Словаччина, Словенія, Іспанія, Швеція, Швейцарія, Туреччина та Сполучене Королівство (див. статтю Європейської патентної конвенції щодо дат набуття чинності в кожній державі). Тобто всі країни-члени ЄУ також є членами Європейської патентної організації, а також Албанія, Ісландія, Ліхтенштейн, Монако, Чорногорія, Північна Македонія, Норвегія, Сан-Марино, Сербія, Швейцарія, Туреччина та Сполучене Королівство також є членами Європейської патентної організації. Останньою державою-членом, яка приєдналася до ЄПК, була Чорногорія, яка зробила це 1 жовтня 2022 року.[10] РозширенняДержавою-розширення є Боснія та Герцеговина, яка не є Договірною державою ЄПК, але підписала угоду про розширення, згідно з якою охорона, що надається європейськими патентними заявками та патентами, поширюється на відповідну країну.[11][12] Словенія, Румунія, Литва, Латвія, Хорватія, Північна Македонія, Албанія, Сербія та Чорногорія були державами розширення до приєднання до ЄПК. Крім того, існують так звані «держави валідації», які не є Договірними державами ЄПК, але підписали угоди про валідацію, які діють подібно до угод про розширення для розширення захисту європейських патентних заявок і європейських патентів. Марокко, Молдова, Туніс, Камбоджа та Грузія стали державами валідації 1 березня 2015 року, 1 листопада 2015 року, 1 грудня 2017 року, 1 березня 2018 року та 15 січня 2024 року відповідно.[13][14][15][16][17][18][19] Див. також
Посилання
Примітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia