Євфимовський Володимир Степанович
Володи́мир Степа́нович Євфимо́вський (Єфимовський? нар. 11 липня 1899 р., с. Берестовець, тепер Борзнянського району — †5 січня 1942 р., Ленінград, Росія) — український архівіст, краєзнавець та археограф школи академіка М. Грушевського, дослідник історії України XVII — XVIII ст. БіографіяНародився у родини псаломщика православного приходу Борзнянського повіту. Закінчив Чернігівську духовну семінарію (1913-1918). 1922 р. закінчив історичний відділ факультету профосвіти Ніжинського інституту народної освіти, де вже почав ґрунтовно займатися історією України доби Гетьманщини. Професор Г. Максимович високо оцінив його випускну роботу «Суди й покарання на Лівобережній Україні в 17-18 століттях» 1922-1923 рр. — аспірант Ніжинської науково-дослідної кафедри історії культури та мови при ІНО. Одночасно 1923-1926 рр. працював ніжинським окружним інструктором Чернігівського губернського архівного управління, архівним регістратором, завбібліотеки та кабінетом наукових занять, зав рукописного відділу. Але найплідніше — вченим архівістом Чернігівського губернського історичного архіву. Тоді він став одним із лідерів краєзнавчого руху міста, активістом Чернігівського наукового товариства. Його помітив історик Олександр Грушевський — брат М. Грушевського. Влітку 1923 р. Євфимовський брав участь в архітектурно-археологічних дослідженнях видатної пам'ятки давньоукраїнської культури XI століття — Спасо-Преображенського собору в Чернігові, які проводила група науковців на чолі з М. Макаренком та І. Моргилевським. Дещо пізніше допомагав завідувачу 2-го Чернігівського музею (колишній Історико-археологічний музей Чернігівської архівної комісії) Петру Смоличеві у впорядкуванні та каталогізації експонатів. У серпні 1923 р. Євфимовський на курсах з архівознавства, влаштованих Київським Центральним історичним архівом. З метою залучення студентської молоді до краєзнавчих студій 1924 р. за його ініціативи при Ніжинському Інституті народної освіти було створено історико-архівний гурток. 1924-1930 рр. за рекомендацією ак. М. Грушевського працював у ВУАН:
Тоді ж брав участь в Археографічній експедиції до московських архівів. 1930 р. захистив промоційну працю і здобув науковий ступінь. 1930-1933 рр. працював у Харківському центральному історичному архіві вченим-архівістом, виконував обов'язки асистента з джерелознавства в Інституті червоної професури. 1934 р. емігрує до РСФСР. Там — архівіст Новгородського відділення Ленінградського обласного архіву, 1934-1939 рр. — науковий співробітник Ленінградського обласного архіву Жовтневої Революції. 1939-1941 рр. науковий співробітник Центрального державного архіву народного господарства, Центрального державного історичного архіву СРСР у Ленінграді. Твори
Література
Ткаченко В. В. Історичне краєзнавство: Чернігово-Сіверщина у перше пожовтневе двадцятиріччя: Навч. посіб. — К.: Знання, 2007. — 215 с., c. 135-136. Посилання |
Portal di Ensiklopedia Dunia