Єжи Карпач

Єжи Карпач
пол. Jerzy Karpacz
Народження	20 серпня 1946(1946-08-20)[1][1]  Кельці, Польська Народна Республіка
Смерть	27 квітня 2021(2021-04-27) (74 роки)
Поховання	Військові Повонзки
Країна	Республіка Польща
Освіта	Ягеллонський університет
Заклад	Служба безпеки ПНР
Партія	Parlamentarny Klub Lewicy Demokratycznejd і Польська об'єднана робітнича партія
Звання	полковник
Нагороди

Єжи Станіслав Карпач (пол. Jerzy Stanisław Karpacz; 20 серпня 1946(1946серпня20), Кельці) — польський офіцер міліції та держбезпеки, останній начальник Служби безпеки МВС ПНР. Після зміни суспільно-політичного ладу Польщі — приватний юрист. У 1989—1991 роках був депутатом сейму.

Закінчив юридичний факультет Ягеллонського університету. У 22-річному віці вступив на службу до органів МВС ПНР. З 1968 року служив у комендатурі громадянської міліції Кельце. У 1974 році переведений до Варшави. Був інспектором, згодом заступником начальника Слідчого бюро, очолював Організаційно-правове бюро центрального апарату МВС у званні підполковника міліції. За низкою відомостей, з початку служби у 1968 році співпрацював з держбезпекою^[2].

У грудні 1983 року підполковник Карпач взяв участь у науковій конференції Академії МВС «Ідеологічні та політичні загрози, які створюються духовенством Римо-католицької церкви». Він прочитав доповідь «Злочини духівництва з політичних мотивів у період контрреволюційної загрози та воєнного стану 1980—1983 років». У цьому виступі особливо наголошувалося на ролі капелана Солідарності Єжи Попелушка як ворога держави. Менш як за рік ксьондз Попелушко був убитий офіцерами спецгрупи «D»^[3].

У серпні 1985 року Єжи Карпач у званні полковника був призначений начальником Слідчого бюро МВС. Обіймав цю посаду до кінця 1988 року. У 1985 році отримав вчене звання кандидата юридичних наук. Перебував в урядущій компартії ПОРП. Був відзначений урядовими нагородами^[4].

У 1988 році різко загострилася політична ситуація у Польщі. Нова страйкова хвиля змусила керівництво ПОРП піти на конфіденційні переговори з «Солідарністю» та провести Круглий стіл. Відповідно до рішень Круглого столу, 4 червня 1989 року у Польщі відбулися «напіввільні» вибори. Єжи Карпача обрали до Сейму Республіки Польща за списком ПОРП^[5].

Більшість депутатів були представники ПОРП, але цього вдалося досягти лише завдяки договірній квоті. Громадсько-політична ситуація у Польщі незворотно змінилася — зрозуміли, що значна більшість поляків підтримує опозицію. Приватним відображенням нової реальності стала полеміка Єжи Карпача з депутатом Тадеушем Ковальчиком, активістом Сільської Солідарності.

На засіданні 2 серпня 1989 року Ковальчик оголосив список із 93 опозиційних активістів і священників, убитих каральними органами ПНР. Він запропонував створити парламентську комісію з розслідування цих вбивств. Єжи Карпач став заперечувати та назвав виступ Ковальчика «суперечливим елементарним принципам політичної культури»^[6].

Цей епізод був єдиним виявом Карпача як депутата сейму, хоча він залишався парламентарієм до виборів 1991 року. Був членом комісій із законодавства та з адміністрації та внутрішніх справ, після розпуску ПОРП перебував у депутатському клубі Союзу демократичних лівих сил^[5].

У липні 1989 року Єжи Карпач перейшов зі Слідчого бюро до Служби безпеки МВС ПНР. Спочатку обіймав посаду заступника начальника СБ Генрика Данковського, а з 1 листопада 1989 року — начальником СБ МВС^[2].

Єжи Карпача можна назвати «гробарем СБ». Він керував Службою безпеки у стані очікування. На той час вони не уявляли майбутнього. Тому зосередилися на спалюванні архівів і замітанні слідів злочинів. Антоній Дудек, професор історії, співробітник Інституту національної пам'яті^[6].

За наявними даними, генерал Чеслав Кіщак планував призначення Карпача головою нової посткомуністичної спецслужби — Управління охорони держави. Однак, цей план не вдалося реалізувати. 1 травня 1990 року Єжи Карпач подав у відставку та залишив держслужбу^[2]. В історії СБ МВС ПНР полковник Карпач став останнім начальником.

У Третій Речі Посполитій Єжи Карпач зайнявся приватною юридичною практикою. Працював юрисконсультом військового заводу Mesko у Скаржисько-Каменній^[7], потім юрисконсультом варшавського житлового кооперативу Przy Metrze^[8]. Зареєстрований у варшавській палаті юрисконсультів, обіймав посаду віцепрезидента столичної організації Спілки польських юристів^[5].

Єжи Карпач відомий як кваліфікований юрист. Зазначалося, що «люди з вулиці» і навіть рядові члени кооперативу не мають доступу до його юридичних послуг — Карпач консультує лише керівників Przy Metrze^[6].

Антикомуністичні активісти, особливо представники Інституту національної пам'яті, неодноразово висловлювали протести у зв'язку з тим, що діяч репресивного органу ПНР займається юридичною практикою у новій Польщі. Однак Єжи Карпач представив необхідні документи, які дозволили йому продовжувати свою діяльність як юрисконсульта^[8].