Єжи Фіцовський

Єжи Фіцовський
Jerzy Ficowski
Ім'я при народженні	Єжи Фіцовський
Народився	4 жовтня 1924(1924-10-04) Варшава, Польща
Помер	9 травня 2006(2006-05-09) (81 рік) Варшава, Польща
Поховання	Військові Повонзки
Країна	Республіка Польща
Діяльність	поет, літературознавець, перекладач
Alma mater	Варшавський університет
Знання мов	польська[1] і іспанська
Членство	Польський PEN Clubd і Асоціація письменників Польщі
У шлюбі з	Elżbieta Ficowskad
Нагороди
Сайт: jerzyficowski.pl
Єжи Фіцовський у Вікісховищі

Єжи Тадеуш Фіцовський (пол. Jerzy Tadeusz Ficowski, 4 вересня 1924 року — 9 травня 2006 року) — польський поет, історик літератури, есеїст, автор пісенних текстів, прозаїк , перекладач (іспанської, циганської, російської, німецької, італійської, французької, румунської), спеціаліст з єврейського і циганського фольклору.

У роки війни з фашистською Німеччиною знаходився в рядах руху Опору, винищувач Армії крайової (АК). Був в’язнем табору «Павяк», брав участь у Варшавському повстанні 1944 року, викрадений в Німеччину, взятий до табору. У 1945 повернувся до Варшави, закінчив університет (вивчав філософію та соціологію). У 1948 році випустив першу книгу віршів «Олов'яні солдатики» («Ołowiani Żołnierza»). У ранніх віршах Фіцовського відчувається вплив Юліана Тувіма. У 1948-1950 кочував з циганським табором. Займався перекладом циганської поезії, зокрема пісні циганської поетеси Папуші (Броніслави Вайс) та ін. Пізніше став автором кількох книг про життя і культуру польських циган.

Був знавцем єврейської народної поезії. У 1964 році опубліковано збірник «Rodzynki z migdałami» («Родзинки з мигдалем»). Багато років присвятив вивченню творчості Бруно Шульца, публікації листів, збору відомостей про його життя. Автор монографій Шульца «Regiony wielkiej Herezje» («Регіони великої єресі») (1967, кілька перевидань). Упорядник збірок листів і спогадів про нього. Перекладав з іспанської поезію Федеріко Гарсіа Лорки.

Після підписання Листи 59-ти(1975 ), яке відображає незгоду провідних польських інтелектуалів з посиленням радянізацією політичного і соціального життя в Польщі, шляхи до друку були для Фіцовського закриті. Його вірші і проза, багато в чому пов'язані з пам'яттю про Голокост, публікувалися за кордоном. Активний учасник руху Солідарність, член Комітету захисту робітників (KOR), один з ініціаторів створення Комітету соціальної самозахисту KOR. Автор відкритого листа Союзу письменників Польщі з протестом проти ідеологічної і політичної цензури.

З 1960 року пише пісні, які набули популярності (їх виконували Герман Ганна, Мариля Родович, Рена Рольська). Автор книг для дітей, багатьох пісень, музику до яких писали В. Шпільман, Г. Герман, їх виконували Г. Герман, Мариля Родович, Едіта П'єха (Різнобарвні кибитки) та інші відомі артисти. Перекладав з іспанської вірші Лорки, з ідиш - єврейську народну поезію.

Вірші та переклади:

• Makowskie bajki (1959)
• Zawczas z poniewczasem (2004)
• Pantareja (2006)
• Pismo obrazkowe (1962)
• Po polsku (1955)
• Ptak poza ptakiem (1968)
• Errata (1981)
• Amulety i defilacje (1960)
• Zwierzenia (1952)
• Przepowiednie. Pojutrznia (1983)
• Олов'яні солдатики(пол.«Ołowiani Żołnierza») (1948)

• Czekanie na sen psa (1970)
• Wspominki starowarszawskie (1959)

• Rodzynki z migdałami (1964, антологія єврейської народної поезії)
• Demony cudzego strachu (1986)
• Cyganie w Polsce. Dzieje i obyczaje (1989)
• Regiony wielkiej herezji (1967, про Б. Шульца, розшир. перевид. 1975, 1992, 2002)
• Cyganie na polskich drogach (1965)
• Cyganie polscy (1953)

У 1977 році отримав нагороду польського ПЕН-клубу. Після того , як у 1975 році. підписали «Лист 59-ти», що виражає незгоду провідних польських інтелектуалів з посиленням радянізації політичного і соціального життя в країні. У зв'язку з цим, отримав заборону на друкування власної продукції (до 1980 р.). Був активним учасником руху «Солідарність» , член Комітету захисту робітників (KOR), один з ініціаторів створення комітету соціального самозахисту (КОР).

У 2004 році нагороджений Командорським хрестом і зіркою ордену Відродження Польщі . власник премії Польського ПЕН-клубу (1977), премії Владислава Реймонта (2005). Вірші, проза, монографії Фіцовського переведені багатьма мовами світу. На російську його вірші перекладали Наталя Астаф'єва та Наталія Горбанєвська.

• Із золотої колекції польської поезії // Кур’єр Кривбасу. – 2013. – № 281-282-283. – С. 195-207. [Переклад Ігоря Пізнюка]
• Поезії // Всесвіт. – 2014. – № 1-2. – С. 27-38 [Переклад Ігоря Пізнюка]

• [Вірші]. Переклад Н. Астаф'євої / / Наталя Астаф'єва, Володимир Брітанішскій. Польські поети XX століття. Антологія. Т.II. СПб: Алетейя, 2000, с.162-166
• Приготування до подорожі, або Останній шлях Бруно Шульца

• http://www.ursr.org/jovten/88/09/html/136.html^{[недоступне посилання з червня 2019]}; - електронний ресурс [Назва з екрану].
• http://coollib.net/a/94057 [Архівовано 16 квітня 2014 у Wayback Machine.]; - електронний ресурс [Назва з екрану].
• http://www.people.su/ua/114391; - електронний ресурс [Назва з екрану].
• http://umka.com/ukr/catalogue/books/ficowski-je-regions-of-great-heresy-and-surroundings-bruno-schulz-and-his-mythology.html [Архівовано 12 квітня 2013 у Wayback Machine.]; - електронний ресурс [Назва з екрану].

1. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563