Єзерищенський замок
Єзерищенський замок (біл. Езярышчанскі замак, Азярышчанскі замак) — дерев'яно-земляне оборонне укріплення на околиці колишнього містечка Єзерище Великого Князівства Литовського (нині в Городоцькому районі Вітебської області, на півночі Білорусі). Існував в XIV-XVII століттях. ОписЗамок був збудований за 3 км на схід від сучасного міського селища Єзерище, на півострові озера Єзерище, на північ від села Містечко. Мав чотирикутну форму із розмірами сторін 100×120 м. Був оточений земляними валами (заввишки 2-4 м), із 3 вежами (діаметром близько 15 м) та ровом, який відокремлював замок від решти частини півострова і стародавнього містечка. Із східної і північної сторін ці вали ще збереглися. Добре видно місця, де були розташовані вежі. Під час паводків і повеней низька частина півострова заливалася водою і замок перетворювався на острівну фортецю.[1] У посушливі роки протока пересихає і острів знову стає півостровом. За даними археологічних досліджень, острів був заселений, ще задовго до побудови тут замку. За описами польського хроніста Р. Гейденштейна, замок мав значні укріплення і разом з Полоцьким замком панував «над усім краєм». Це була фортеця на російсько-литовському пограниччі, що прикривала Вітебськ та Полоцьк, захищала внутрішні райони Великого князівства Литовського. Історія
Археологічні дослідженняУ 1950 році замчище було обстежене археологом Л. В. Алексєєвим. 1971 року археолог Г. В. Штих виконав план замчища і зробив шурф (2х2 м). 1979 року археолог В. М. Левко провела розкопки на площі 100 м² і прорізку південної вежі з валом. Дослідження показало, що висота насипу від центру до основи 6 м., радіус — 12 м., ядро початкового валу виконано із щільної яскраво-червоної глини, висота 1,5 м. Вал та насип під основою вежі розділялися ровом завглибшки 0,8-1 м. На майданчику, що був основою вежі, виявлений фрагмент (близько 1 м.) із суміші глини, піску, гравію і дрібних каменів. Вище нього залягав прошарок тьмяного забарвлення із вугілля та попелу. Над ним зафіксовані залишки дерев'яних конструкцій, перекритих культурним шаром товщиною близько 1 м, де знаходився пізніший фундамент вежі, складений із 2 ярусів великих валунів. Знайдена кераміка свідчить, що побудова і відновлення веж замку належить до XIV-XV століть. Це підтверджується письмовими згадками, згідно із якими в XIV столітті існувала Озерищенська волость із центром у містечку Озерищи (нині Єзерище). Замок, ймовірно, був побудований для захисту населення прикордонної волості. При розкопці на південній околиці городища біля валу культурний шар має товщину 0,15-0,4 м. У материковому шарі виявлено багато ям, заповнених попелом та шлаком. Більшість кераміки належить до XIV-XV століть. Вона близька за формою і орнаментом до матеріалів із Орешка та Пскова, датованих тим же часом. Одиничні знахідки XVI-XVII століть (поливана кераміка, кахель) свідчать, що в цей період замок використовувався населенням як сховище під час військових дій. Частина кераміки належить до 3-ї чверті I-го тисячоліття та до VIII-X століть, що підтверджує існування тут поселення до побудови замку. Примітки
Джерела
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
,%20Украина,%20Белорусь)/N36-001%20%20%20МЕЖА%20%2083-85.jpg){kind=link}