Єлизавета Бранденбург-Кюстринська

Єлизавета Бранденбург-Кюстринська
Єлизавета Бранденбург-Кюстринська
нім. Elisabeth von Brandenburg-Küstrin
	Єлизавета Бранденбург-Кюстринська Ймовірний портрет Єлизавети Бранденбург-Кюстринської пензля Лукаса Кранаха-молодшого, близько 1565 року, Стара пінакотека
6-а маркграфиня-консорт Бранденбург-Ансбаху
Початок правління:	26 грудня 1558
Кінець правління:	8 березня 1578
Інші титули:	маркграфиня-консорт Бранденбург-Кульмбаху
Попередник:	Емілія Саксонська
Наступник:	Софія Брауншвейг-Люнебурзька
Дата народження:	29 серпня 1540
Місце народження:	Кюстрин
Країна:	Священна Римська імперія
Дата смерті:	8 березня 1578 (37 років)
Місце смерті:	поблизу Варшави
Поховання	Кафедральний собор Кенігсберга
Чоловік:	Георг Фрідріх
Діти:	не було
Династія:	Гогенцоллерни
Батько:	Йоганн Бранденбург-Кюстринський
Мати:	Катерина Брауншвейг-Вольфенбюттельська
	Єлизавета Бранденбург-Кюстринська у Вікісховищі

Єлизавета Бранденбург-Кюстринська (нім. Elisabeth von Brandenburg-Küstrin, 29 серпня 1540 — 8 березня 1578) — представниця династії Гогенцоллернів XVI—XVII століття, донька маркграфа Бранденбург-Кюстрину Йоганна та принцеси Брауншвейг-Вольфенбюттельської Катерини, перша дружина маркграфа Бранденбург-Ансбаху та Бранденбург-Кульмбаху Георга Фрідріха.

Біографія

Народилась 29 серпня 1540 року в Кюстрині. Стала первістком у родині маркграфа Бранденбург-Кюстрину Йоганна та його дружини Катерини Брауншвейг-Вольфенбюттельської, з'явившись на світ на третьому році їхнього подружнього життя. Мала меншу сестру Катерину. Мешкало сімейство у Кюстрині.

Батьки були ощадливими і завжди мали прибуток. Йоганна сучасники змальовували благочесним, мудрим і суворим. 1538 року він вступив до Шмалькальденського союзу, однак у 1546 — перейшов на бік імператора. Згодом залишався прибічником Габсбургів як «домашній радник» із пенсією у 5000 талерів.^[1]

У 18 років Єлизавета була видана заміж за 19-річного маркграфа Бранденбург-Ансбаху та Бранденбург-Кульмбаху Георга Фрідріха. Наречений мав імпозантну зовнішність, тримав пишний двір і мав велику пристрасть до полювання.^[2] Весілля пройшло 26 грудня 1558 року в Кюстрині. Дітей у подружжя не було.

Як правитель, Георг Фрідріх покровительствував науці, культурі та релігії, вів активне будівництво у низці міст, запрошуючи до країни видатних італійських майстрів. Разом з тим, цікавився астрологією й алхімією. Фінансові справи в маркграфстві йшли добре. Єлизавета залишилася в пам'яті народу як дама, надзвичайно віддана благодійності.^[2]

У 1577 році герцог Пруссії Альбрехт Фрідріх був визнаний нездатним керувати державою. Опікуном над ним був призначений Георг Фрідріх. Король Речі Посполитої Стефан Баторій офіційно визнав його правителем Пруссії у лютому 1578 року. Єлизавета померла 8 березня 1578 року поблизу Варшави під час візиту подружжя до Польщі. Була похована у Кенігсберзькому соборі.

За рік її чоловік узяв другий шлюб із Софією Брауншвейг-Люнебурзькою, який також залишився бездітним.

Генеалогія

Примітки

↑ Johannes Schultze: Johann. In: Neue Deutsche Biographie. Band 10, Duncker & Humblot, Berlin 1974, ISBN 3-428-00191-5, стор. 476. [1] (нім.)
↑ ^а ^б Siegfried Hänle: Georg Friedrich (Markgraf von Brandenburg-Ansbach). In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 8, Duncker & Humblot, Leipzig 1878, стор. 614–619. [2] (нім.)

Література

Andrea Baresel-Brand: Grabdenkmäler nordeuropäischer Fürstenhäuser im Zeitalter der Renaissance 1550—1650, Verlag Ludwig, 2007, стор. 149.
C. J. St Czilsky: Kurfürstin Elisabeth von Brandenburg: ein geschichtliches Lebensbild aus der Reformationszeit, Martens, 1859, стор. 342.