Єлисеєв Сергій Григорович
Єлисеєв Сергій Григорович (фр. Serge Elisseeff, Серж Єлисеєфф (Serge Elisséeff), 13 січня, 1889, Санкт-Петербург — 13 квітня, 1975) — французький науковець японіст, мистецтвознавець, росіянин за походженням. Російський періодНародився в Санкт-Петербурзі. Походив із родини Григорія Єлисеєва, відомого власника великих Єлисеєвських крамниць в Санкт-Петербурзі та в Москві. Захоплення Дальнім Сходом та мистецтвом тамтешніх країн почалося з відвідин 1900 року Всесвітньої виставки в Парижі, куди сина вивіз батько і де був репрезентативний павільйон імператорської Японії. У молодика збільшилась зацікавленість в мистецтві і культурі Японії по закінченні Російсько-японської війни 1904–1905 рр. Був знайомим з російським індологом, Ольденбургом Сергієм Федоровичем (1863–1934), котрий і переконав молодика вивчати мистецтво та культуру Японії. Молодий Елисеєв відбув у Берлін, де влаштувався в тамтешній університет для вивчення японського мистецтва. На той час в Берліні сформувався відомий в Європі центр японістики. Японський періодНавчання в Берлінському університеті не задовольнило молодого науковця і він відбув в Токіо. Гроші заможної родини дозволили жити і отримати вищу освіту в Токійському імператорському університеті та удосконалити знання японської мови. Таким чином, Сергій Григорович став першим європейцем, котрий навчався в Токійському імператорському університеті і отримав там вищу освіту. Перебування в університеті Єлисеєв подовжив на два роки заради навчання в аспірантурі (1912–1914). 1914 р. він повернувсяв Санкт-Петербург, де одружився. З 1916 року став приват-доцентом в Петербурзькому університеті і перекладачем з японської в Міністерстві закордонних справ. Став членом Товариства російських орієнталістів, де керував сектором Японії. Еміграція у ФранціюБуремні події 1917–1918 рр. пережив в Росії. На початку 1920 року був заарештований, але його тимчасово відпустили. Восени 1920 року він назавжди емігрував у Францію разом із родиною через Швецію та Швейцарію. В новій батьківщині продовжив вивчення японської культури і японського мистецтва. Про знавця японської мови дізнались в Парижі, серед них — і тодішній японський дипломат в Парижі Х. Асида. За його рекомендаціями Серж Єлисеєфф був прийнятий на посаду перекладача з французької та японської. Брав участь в створені статей для французького журналу про Японію, друк якого спонсорувала японська держава. Декотрий час керував будинком японських студентів, котрі навчались в столиці Франції. Згодом став викладачем японської літератури і мови в університеті Сорбони та в школі живих східних мов. Викладав історію японського мистецтва в школі музею Лувр. На початку 1930-х років родина Єлисеєвих отримала громадянство Франції, котре зберігала до смерті. Праця в Сполучених Штатах1932 року Серж Єлисеєфф отримав запрошення на працю в Сполучені Штати. З 1934 року він працював директором Янцзинського інституту при Гарвардському університеті. Синхронно він працював в центрі досліджень Китаю та Японії, котрий теж існував в Гарвардському університеті. Серж Єлисеєфф працював в Сполучених Штатах майже двадцять п'ять років, де став засновником американської школи японістики. Смерть у ФранціїЄлисеєв Сергій Григорович завжди зберігав отримане французьке громадянство - навіть в роки довгої праці в Сполучених Штатах. По закінченні праці в США повернувся у Францію, де і помер в квітні 1975 року. РодинаБув одружений. Мав двох синів, кожний із яких став науковцем.
Друковані твори французькою
Джерела
Див. також
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
