Єлисеєв Федот Васильович
Федот Васильович Єлисеєв (1 березня 1915 БіографіяФедот Єлисєєв народився 1 березня 1915 року в селі Єлисеєвка (Мудровка[1]) Стерлітамацького повіту Уфимської губернії (нині не існує, перебувало в Пугачовській сільраді Федорівського району Башкортостану) в сім'ї селянина, власника пасіки. У сім'ї було п'ятеро дітей: Федот (1915—2004), Микола (1919—2014), Павло, Володимир і Клавдія. Федот Васильович отримав неповну середню освіту, у 1930 році вступив у колгосп «Доброволець». У 1934 році на зборах селян Федот Єлисеєв обраний продавцем магазину, відкритого в с. Хитрівка. У 1935 році голова колгоспу Авдонкін переконав його перейти працювати завідувачем тваринницькою фермою. В 1935—1938 роках проходив службу в Робітничо-селянської Червоної Армії. Служив в піхотних частинах військ НКВС СРСР, закінчив школу сержантського складу. У 1938 році після демобілізації очолив Федоровську районну раду ТСОАВІХІМу[2]. З 1939 року член ВКП(б), з 1952 року — КПРС[3]. У 1939 році навчався на курсах молодших лейтенантів у м. Магнітогорську. У 1940 році повторно призваний в армію. Після закінчення навчального курсу в званні молодшого лейтенанта його направили в с. Давлеканово Башкирської АРСР у розпорядження 717-го стрілецького полку на посаду комвзводу. У травні 1941 року призначений командиром стрілецької роти і спрямований на військові навчання в Білоруську РСР. При вивантаженні з ешелону військова частина потрапила під фашистське бомбардування. А 25 червня вступили в перший рукопашний бій з німцями; рота Єлисеєва звернула на втечу гітлерівський підрозділ. Після нових бойових сутичок з ворогом залишкам роти довелося відступати, тричі прориватися з оточення. 29 липня Єлисеєв був поранений. Після виходу з оточення лікувався в госпіталі. В 1943 році Федот Васильович закінчив Вищі стрілецько-тактичні курси удосконалення командного складу піхоти «Постріл». До липня 1943 року гвардії капітан Федот Єлисеєєв командував батальйоном 205-го гвардійського стрілецького полку 70-ї гвардійської стрілецької дивізії 13-ї армії Центрального фронту[4]. 6-10 липня 1943 року батальйон тримав оборону на Орловсько-Курському напрямку, відбивши кілька десятків атак німецьких танкових підрозділів. 20-21 вересня 1943 року батальйон Єлісєєва переправився через Дніпро в районі села Домантово Чорнобильського району Київської області Української РСР, захопив і втримав плацдарм на його західному березі. В тих боях батальйон знищив близько 700 солдатів і офіцерів противника і захопив великі трофеї. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 16 жовтня 1943 року за вміле командування батальйоном, зразкове виконання бойових завдань командування і проявлені при цьому геройство і мужність" гвардії капітан Федот Єлисеєв удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» за номером 1810. Брав участь у радянсько-японській війні в посаді командира 52 гвардійського стрілецького полку (Забайкальський фронт). У 1945 році закінчив прискорений курс Військової академії імені М. В. Фрунзе і був направлений в Китай, де командував 17-м кулеметно-артилерійським полком, що дислокувався в Дальньому, який мав статус вільного китайського порту, орендованого СРСР[5]. У 1952-1963 роках був військовим комісаром міста Кургану, після розформування міського комісаріату в 1963—1967 роках — військовим комісаром Жовтневого району Кургану. У 1967 році в званні полковника Єлісеєв звільнений у запас. Проживав у Кургані[6], вів велику громадську роботу по військово-патріотичному вихованню молоді. Федот Васильович Єлісеєв помер 21 травня 2004 року, похований на центральній алеї нового Рябковського кладовища міста Кургана. Нагороди та звання
Пам'ять
РодинаФедот Васильович Єлисеєв був одружений, виховав двох синів. Література
Примітки
|
||||||||||||||||||||||||||
Portal di Ensiklopedia Dunia
