Єремєєв Володимир Сергійович
Єремєєв Володимир Сергійович (нар. 15 лютого 1938, Грозний) — науковець-металофізик. Доктор технічних наук (1986), професор (1992), професор кафедри інформатики і кібернетики Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького[1]. Біографічні відомостіУ 1961 році закінчив Московський інженерно-фізичний інститут. Відтоді працював у Подольському навчально-дослідницькому технологічному інституті (Московська область, Подольськ). У 1961—1985 працював у науково-виробничому об'єднанні «Промінь» м. Подольськ Московської обл.[2]. З 1985 по 1990 — провідний науковий співробітник об'єднаної експедиції на Семипалатинському полігоні (Казахстан). З 1990 по 1995 — завідувач кафедри прикладної математики і обчислювальної техніки Таврійської агротехнічної академії (м. Мелітополь)[3]. З 1995 — завідувач кафедри інформатики та кібернетики Мелітопольського педагогічного університету. Від 2005 — декан факультету інформатики і математики Мелітопольського педагогічного університету. З 1 вересня 2014 року по 22 червня 2015 року був виконуючим обов'язки директора інформаційно-комп'ютерного центру. З 2014 року — професор кафедри інформатики і кібернетики Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького[4]. Наукова діяльністьУ 1968 році захистив кандидатську дисертацію, здобувши ступінь кандидата фізико-математичних наук, в 1986 році — докторську, отримавши ступінь доктора технічних наук. Дослідження присвячено математичному моделюванню тепломасопереносу в твердих тілах. Розробив основи феноменологічної теорії дифузії в металевих сплавах. Нині наукові інтереси полягають у площині розробки програмних засобів для забезпечення навчального процесу та використання інформаційних технологій в науці і освіті. Працює у складі спеціалізованої вченої ради К 18.053.02 за спеціальністю 05.01.01 — прикладна геометрія, інженерна графіка[5]. Має більше 20 років досвіду роботи в університеті викладачем комп'ютерних наук, 55 років досвіду роботи спеціалістом з математичного моделювання[6], понад 150 наукових та навчально-методичних праць. Основні наукові публікації
Досягнення
Посилання
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia