Єремєєв Петро Павлович

Єремєєв Петро Павлович
Народився	5 (17) грудня 1898  село Менюша Новгородської губернії, тепер Шимського району Новгородської області, Російська Федерація
Помер	1990  Ленінград, РРФСР, СРСР
Національність	росіянин
Діяльність	політик
Партія	КПРС
Нагороди

Петро Павлович Єремєєв (5 грудня 1898(18981205), село Менюша Новгородської губернії, тепер Шимського району Новгородської області, Російська Федерація — 1990, місто Ленінград, тепер місто Санкт-Петербург, Російська Федерація) — радянський діяч, голова Новгородського облвиконкому. Депутат Верховної ради СРСР 2-го скликання.

Служив у російській імператорській армії, учасник Першої світової війни.

До 1922 року — в Червоній армії, учасник громадянської війни в Росії.

З 1922 року — голова Менюської сільської ради; голова Медведської районної спілки молочної кооперації; голова виконавчого комітету Батецької районної ради депутатів трудящих. Член ВКП(б) з 1931 року.

До 1944 року — заступник голови виконавчого комітету Ленінградської обласної ради депутатів трудящих. Один із організаторів будівництва оборонних споруд на підступах до Ленінграда, член комісії Ленінградського обласного комітету ВКП(б) із керівництва північно-східними районами Ленінградської області.

У липні 1944 — січні 1949 року — голова виконавчого комітету Новгородської обласної ради депутатів трудящих.

У 1949 році заарештований у «ленінградській справі», 31 березня 1950 року засуджений до ув'язнення.

У 1953 році звільнений та реабілітований. Проживав у Ленінграді.

Помер у 1990 році в Ленінграді (Санкт-Петербурзі).

• орден Вітчизняної війни ІІ ст.
• орден Червоної Зірки
• орден «Знак Пошани»
• медаль «За оборону Ленінграда»
• медалі

• Еремеев Пётр Павлович [Архівовано 21 грудня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)