Єремєєв Сергій Євгенійович
Сергій Євгенійович Єремєєв (1999—2024) — молодший сержант НГУ, учасник російсько-української війни[1]. ЖиттєписНародився 31 серпня 1999 року в с. Піски Дворічанського району Харківської області. З 2007 по 2017 рік навчався у Топільській ЗОШ I—III ст. № 1. Потім перейшов на навчання до Дворічанської загальноосвітньої школи I—III ст., яку і закінчив у 2018 році. З 2019-го проходив строкову службу. З 4 жовтня 2019 року до 14 січня 2020 року він брав участь в бойових діях АТО/ООС на посаді кулеметника 2-го відділення 2-го взводу 1 стрілецької роти військової частини 3053. З січня 2020 року до лютого 2021 року — стрілець стрілецької роти. У лютому 2021 року отримав посвідчення учасника бойових дій АТО/ООС. Повномасштабну війну зустрів загартованим і мужнім воїном, перебуваючи на посаді стрільця 2-го відділення 1-го взводу спеціального призначення 1-ї роти спеціального призначення батальйону СП «Донбас». З жовтня 2022 року до січня 2023 року командир 2-го відділення 1-го взводу спеціального призначення 1-ї роти спеціального призначення батальйону «Донбас», з січня 2023 — авіаційний технік взводу бойового забезпечення цього ж батальйону. Указом Президента від 30.04.2022 року Сергія Євгенійовича Єремєєва нагороджено орденом «За мужність» III ступеня за оборону міста Кремінна Луганської області. Боєць тоді перебував під командуванням 128 гірсько-штурмової бригади у складі розвідувально-диверсійної групи «ZEUS». З вересня 2023 року у складі елітного підрозділу 3 загону Центру СП НГУ «Омега». В січні 2024 року спецпризначенця нагороджено медаллю Національної гвардії України «За стійкість та незламність». 8.03.2024 року у складі розрахунку (БПЛА) молодший сержант виконував бойові завдання в районі населеного пункту Роботине Запорізької області. Неодноразові намагання ворожої піхоти, під час штурмових дій прорвати лінію оборони, не мали успіху. Тоді противник застосував масований ракетний обстріл українських позицій. Артснаряд влучив у бліндаж, де перебував Сергій Єремєєв. 12 березня 2024 року похований на центральному кладовищі міста Балаклія Ізюмського району Харківської області. Залишилися дружина та донька [2] Примітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia