Єсиненку Ніколае Гаврилович

Єсиненку Ніколае Гаврилович
рум. Nicolae Esinencu
Файл:Есиненку.jpg
Народився	13 серпня 1940(1940-08-13)[1]  Кіцкани
Помер	25 квітня 2016(2016-04-25) (75 років)  Кишинів, Молдова  ·цереброваскулярні хвороби
Країна	СРСР  Молдова
Діяльність	прозаїк, сценарист, поет, драматург, кінорежисер
Сфера роботи	література[2] і Молдавська література[2]
Alma mater	Літературний інститут імені Горького (1973)[3]
Знання мов	румунська[4]
Діти	Nicoleta Esinencud
Нагороди

|дебют= |опис зображення= |lib=

Ніколае Гаврилович Есиненко (рум. Nicolae Esinencu; 13 серпня 1940, Кіцканій Векь, Теленештського району, Молдавська РСР — 25 квітня 2016, Кишинів, Молдова^[5]) — молдовський сценарист, режисер, драматург, поет і письменник, член Спілки письменників Молдови та Спілки письменників . Заслужений митець Молдови. Лауреат премії Спілки письменників Молдови^[6].

1973 року закінчив Літературний інститут імені Горького (Москва). Працював редактором видавництва Lumina (Світло), був секретарем, потім радником Спілки письменників Молдови (1989).

Помер 2016 року в Кишиневі у результаті інсульту^[5][7]

Дебютував 1968 року з книгою «Антенна». Автор багатьох творів у прозі, збірок поезії та драматургії. Опублікував шість томів вибраних творів. Його перу належать п'єси «Табакера», «Курильня» та «Солом'яні люди».

• Grand prix,
• Tabachera,
• Fumoarul,
• Oameni de paie,
• SRL Moldovanul.

• Antene (лірика, 1968);
• Sens (лірика, 1969);
• Dealuric (лірика, 1974);
• Copilul teribilc (лірика, 1979);
• Stai să-ți mai spunc (лірика, 1983);
• Cuvinte de chemat fetele (лірика, 1986);
• Disciplina mondială (1995);
• Copilul teribil (2004).

• Nunta, proză scurtă^[5];
• Sacla (1968);
• Portocala (1970);
• Toi (1972);
• Era vremea să iubim (1977).

• 1975 — Кінь, рушниця і вільний вітер
• 1977 — Оповідь про хороброго витязя Фет-Фрумоса / Povestea lui Fat-Frumos
• 1980 — У Чортова лігва
• 1987 — Дерев'яна гармата / Tunul de lemn
• 1989 — Прощавай, наш бакалавр / Адио, виацэ де холтей (короткометражний)
• 1991 — Вир
• 1993 — Поїзд до Каліфорнії

• 1977 — Оповідь про хороброго витязя Фет-Фрумоса

У березні 2000 року поставив у Кишинівському Муніципальному театрі «Satiricus» за своїм романом поставив спектакль «SRL Moldovanul».

• 1996 — Орден «Трудова слава» — за високі досягнення в галузі літератури, активну участь у громадсько-культурному житті та на знак визнання вкладу в процес національного відродження^[8].
• 2000 — Медаль «Міхай Емінеску» — за заслуги у справі національного відродження, значний внесок у пропаганду літературної спадщини Міхая Емінеску та утвердження національних духовних цінностей^[9].
• 2010 — Орден Республіки — на знак визнання особливих заслуг у розвитку літератури, за плідну творчу діяльність та внесок у пропаганду спадщини Емінеску^[10].
• Заслужений митець Молдови.
• премія Спілки письменників Молдови.

• Nicolae Esinencu
• Nicolae Esinencu(фр.)