Літературну діяльність розпочав у 1987 р. Не належить до жодної літературної школи, виробив власний прозовий стиль, метафоричний, насичений змістовими парадоксами та спрямований на інтертекстуальну гру з читачем. Автор 15 романів написаних у різних жанрах та напрямках. Його романний кейс можна умовно розділити на чотири магістралі: історичну, фантастичну, артгаузну та конспірологічну. Першим романом був Адепт (у співавторстві з О.Гуцуляком), найновіший — «Патерн», вийшов друком у 2021 р. Роман «Втеча майстра Пінзеля» (2007) отримав диплом IX Всеукраїнського рейтингу Книжка року в номінації «За найкращий видавничий проект — 2007» та зайняв перше місце в Топ-10 книг за версією журналу «Афіша» (2008), роман «Богиня і Консультант» (2009 р.) був нагороджений Міжнародною літературною премією «Портал», а роман «Каїн» здобув перше місце у рейтингу «Книжка року-2020» у номінації «Жанрова література»[2].
Автор культурологічного терміну Станіславський феномен, що описує появу в Івано-Франківську на початку 90-их років групи письменників та художників, зорієнтованих на цінності дискурсу Постмодернізму[3]. Визначив цей феномен як поєднання трьох соціально-культурних форматів: «настрою», «повідомлення» та «канону». Видавав нерегулярний часопис «Плерома». Автор ідеї та упорядник № 1-2, 1996 та № 3, 1998, у якому була вміщена Мала українська енциклопедія актуальної літератури «Повернення деміургів»[4][5][6].
У 2002 році упорядкував 26-те число культурологічного часопису Ї[7].
Володимир Єшкілєв цікавиться культурою, історією та релігійними вченнями країн Сходу. Відвідав сакральні центри Індії, Ірану, Тибету, Непалу,Близького Сходу та Південного Кавказу. Свої мандри описує у тревел-блогах[8][9]. Подорожні записки 2007 р. увійшли до книжки «Тибет», виданої у Лілея-НВ.
У 2011—2014 рр. був куратором проекту «Карпатська Мантикора». В межах проекту було проведено три Міжнародні літературні фестивалі «Карпатська Мантикора» та видано два числа часопису «Мантикора» присвячених актуальним проблемам української фантастики, фентезі та альтернативної історії. Під час фестивалів проводився конкурс «Золота мантикора» на найкраще оповідання у напрямі метареалізму[24][25].
З 2018 р. активно займається кінодраматургією.
У 2019 р. кіностудія «Ukrainian West Film» зняла повнометражний хужожній кінофільм — конспірологічний трилер «Pattern» за п'єсою Володимира Єшкілєва «Impudicus». Автор зіграв у фільмі одну із головних ролей — політтехнолога — Августина Бавловського. Фільм планується до виходу на екрани навесні 2022 р.[4][5]
Романи
Єшкілєв В. Л.; Гуцуляк О. Б.Адепт, або Свідоцтво Олексія Склавина про сходження до Трьох Імен: роман знаків. Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 1997. — 180 с. ISBN 966-7263-04-5.
Єшкілєв В. Л. Єшкілєв В. Л. Шлях Богомола. Імператор повені: романи. Харків: Фоліо, 2014. — 411 с. ISBN 978-966-03-6885-9.
Єшкілєв В. Л. Ефект Ярковського. Те, котре — холод, те — яке смерть…: роман. Харків: Фоліо, 2015. — 282 с. Перша частина трилогії «Ефект Ярковського». ISBN 978-966-03-7362-4.
Єшкілєв В. Л. Унія: роман. Харків: Фоліо, 2019. — 620 с., іл. — Перша частина трилогії «Прокляті Гетьмани». ISBN 978-966-03-8671-6.
Єшкілєв В. Л. Каїн: роман про гетьмана Павла Тетерю-Мошковського та його добу. Харків: Фоліо, 2020. — 614 с., іл. Друга частина трилогії «Прокляті гетьмани». ISBN 978-966-03-9232-8.
Єшкілєв В. Л. Малх: роман. Харків: Фоліо, 2021. — 509 с., іл. — Третя частина трилогії «Прокляті Гетьмани». ISBN 978-966-03-8670-9
Метафізика Карпат. Івано-Франківська область / [тексти: В. Єшкілєв, О. Головенський, І. Бондарев ; відп. ред. В. Головенський]. — Івано-Франківськ: Цинамоновий Хрущ, 2010—107 c. : іл., карти[26][27].
Мантикора (літо-осінь 2011 р.): Альманах матеріалістичної літератури. Шеф-редактори проекту В. Л. Єшкілєв і Н. В. Щерба. — Кварт, — Львів, 2011. — 420 с. ISBN 978-966-87 92-70-0.
Мантикора (2013 р.): Альманах матеріалістичної літератури. Шеф-редактори проекту В. Л. Єшкілєв і Н. В. Щерба. — Кварт, — Львів, 2013. — 250 с.
Кінодраматургія та драматургія
Кіносценарій повнометражного художнього фільму — конспірологічного трилеру «Pattern» (у співавторстві з Тарасом Бенюком) — 2019 р. Тоді ж, у 2019 р. кіностудія «Ukrainian West Film» зняла фільм за цим сценарієм. Фільм планується до виходу на екрани восени 2020 р.[28][29][30][31].
Інтерв'ю
Червінська Ірина. "Володимир Єшкілєв: «Я не лише вірю в Бога, але і в те, що його присутність зараз у світовій історії є повною і беззаперечною»[1] [Архівовано 22 серпня 2017 у Wayback Machine.].
Вінничук Наталя. "Володимир Єшкілєв: «До світу я ставлюся, як гурман до добре накритого столу»[2] [Архівовано 7 серпня 2021 у Wayback Machine.].
Голомідова Наталка. "Володимир Єшкілєв: «Я не став магом, але вмію передбачати майбутнє» [6] [Архівовано 18 лютого 2018 у Wayback Machine.].
Голомідова Наталка. "Володимир Єшкілєв: «В тому, що тепер відбувається в Україні винні не масони, а їх відсутність» [7] [Архівовано 19 лютого 2018 у Wayback Machine.].
Олексин Андрій. Володимир Єшкілєв: «Претендувати на те, щоб бути „сірим кардиналом“ всього літературного процесу України фактично неможливо» [14] [Архівовано 19 лютого 2018 у Wayback Machine.].
Івано-Франківський оглядач: "Володимир Єшкілєв: «Ми живемо у час дефіциту ідей» [15] [Архівовано 19 лютого 2018 у Wayback Machine.].
Пинчевская Богдана. «Владимир Ешкилев: дотянуться до простоты» [16].
Интервью Анатолия Ульянова с украинским писателем Владимиром Ешкилевым [17] [Архівовано 19 лютого 2018 у Wayback Machine.].
Ковтун Ростислав: «Володимир Єшкілєв відверто про жінок, магію, „Станіславський феномен“ та лінь» [18] [Архівовано 19 лютого 2018 у Wayback Machine.].
Агенція новин Firtka: "Шеф-редактор альманаху «Мантикора» Володимир Єшкілєв: «Все поміняється, але книжка залишиться» [19] [Архівовано 19 вересня 2020 у Wayback Machine.].
Філіпський А. Правила життя письменника. З журналістського допиту Володимира Єшкілєва [20].
Хомишинець Лілія: "Володимир Єшкілєв: «Сучасна література — це всього лише деміургічні вправи» [21] [Архівовано 19 лютого 2018 у Wayback Machine.].
Чаленко Александр: «Владимир Ешкилев: Распад Украины может привести к колоссальным подвижкам» [22] [Архівовано 19 лютого 2018 у Wayback Machine.].
Володарский Юрий: "Владимир Ешкилев: «Современная литература — это великое побоище аферистов с маразматиками» [23] [Архівовано 19 лютого 2018 у Wayback Machine.].
↑Кіно "Паттерн". www.facebook.com(укр.). Процитовано 26 січня 2020.
Література
Бібліографічні відомості та примітки Василя Ґабора. // Приватна колекція: Вибрана українська проза та есеїстика кінця XX століття.— Львів: ЛА «Піраміда», 2002
Бойченко А., Пендерецька О. Між твором і текстом: Нестерпна пластиліновість буття // Четвер.— 2000.— Ч. 11.
Неборак В. В. Станція «Повернення деміургів»[24] // Четвер.— 2000.— Ч. 9.
Ткаченко Р. Образ Г.Сковороды в современной украинской литературе (на материале прозы Ю. Мушкетика и В. Ешкилева)[25] [Архівовано 7 лютого 2018 у Wayback Machine.] // Филологические науки. Вопросы теории и практики (входит в перечень ВАК). Тамбов: Грамота, 2014. № 9. Ч.2. — с. 168—171.
Олійник С. Інтелектуальні виміри роману Володимира Єшкілєва «Тінь попередника»[26] [Архівовано 7 лютого 2018 у Wayback Machine.] // S. Oliinyk — Синопсис: текст, контекст, медіа, 2013.
Олійник С. Пастиш як прийом жанрової трансформації роману «Адепт» В. Єшкілєва та О. Гуцуляка [27] [Архівовано 7 лютого 2018 у Wayback Machine.] // Синопсис: текст, контекст, медіа, № 2 (10), 2015.
Шаталова І. О. Специфіка розкриття образу Григорія Сковороди в романі Володимира Єшкілєва «Усі кути трикутника» // Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка № 22 (281), 2013. — с. — 210—215.
Матвієнко Г. І. Симулякризація феномену свободи у есеї В. Єшкілєва «Острівна батьківщина слонів. Спроба кабінетної археології»[28] [Архівовано 7 лютого 2018 у Wayback Machine.] // Наукові праці Кам'янець -Подільського національного університету ім. Івана Огієнка. Філологічні науки. — 2012. — Вип. 31. — С. 119—121.
Романенко О. В. Жанрові модифікації історичного роману в сучасній українській масовій літературі (на матеріалі творів Є. Кононенко «Жертва забутого майстра» та В. Єшкілєва «Втеча майстра Пінзеля»)[29] [Архівовано 7 лютого 2018 у Wayback Machine.] // Вісник Запорізького національного університету. Філологічні науки. — 2012. — № 4. — С. 163—170.
Горбач Н. В. Альтісторичний світ роману В. Єшкілєва «Усі кути трикутника: Апокриф мандрів Григорія Сковороди» [30] [Архівовано 7 лютого 2018 у Wayback Machine.] // Вісник Запорізького національного університету. Філологічні науки. — 2012. — № 4. — С. 38-41.
Горбач Н. В. «Все углы Треугольника» В. Ешкилева: апокриф странствий и странствия апокрифа [31] // Пушкинские чтения. 2013. с. 66 — 72.
Руссова В. М. Сакральні виміри образу І.-Г. Пінзеля (до проблематики акцентації творчості в українській літературі) [32] [Архівовано 7 лютого 2018 у Wayback Machine.] // Наукові праці [Чорноморського державного університету імені Петра Могили комплексу «Києво-Могилянська академія»]. Сер.: Філологія. Літературознавство. — 2013. — Т. 224, Вип. 212. — С. 75-77.
Гольник О. О. Езотеричний дискурс прози Володимира Єшкілєва [33] [Архівовано 7 лютого 2018 у Wayback Machine.] // Науковий вісник Миколаївського державного університету імені В. О. Сухомлинського. Серія: Філологічні науки. — 2015. — № 2. — С. 39-44.
Гольник О. О. Прийом реплікації як спосіб авторської нарації у романі В. Єшкілєва «Усі кути трикутника» // Studia Methodologica: збірник наукових праць: Пам'яті доктора філологічних наук, професора, академіка Академії вищої школи України Романа Гром'яка (1937—2014). — С. 323—328.
Гольник О. О. Трикутник Володимира Єшкілєва: містико-езотерична стратегія роману «Усі кути трикутника» [34] [Архівовано 7 лютого 2018 у Wayback Machine.] // Наукові записки. Серія: філологічні науки. Випуск 142. — с.54-59.
Гольник О. О. Трансформація жанру «роман-міф» у творчості В. Єшкілєва [35] [Архівовано 7 березня 2022 у Wayback Machine.] // Проблеми сучасного літературознавства. — 2015. — Вип. 21. — С. 81-91.
Хороб С. С. Роман «Тінь попередника» Володимира Єшкілєва як жанр наукової фантастики // Вісник Прикарпатського університету. Філологія — Івано-Франківськ: Місто НВ, 2014—2015. — Вип. 42/43. — С. 267—272.
Бровко О. Концепт літери в постмодерному тексті [36] [Архівовано 7 лютого 2018 у Wayback Machine.] // Синопсис: текст, контекст, медіа. — 2014. — № 3.
Галич О. А. Особливості постмодерної квазі-біографії: В. Єшкілєв «Усі кути трикутника» // Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка № 12 (247), 2012. — с. — 153—161.
Скуртул Г. С. Сучасна українська проза про еміграцію: концептосфера [37] [Архівовано 7 лютого 2018 у Wayback Machine.] // Наукові записки [Національного університету «Острозька академія»]. Сер.: Філологічна. — 2013. — Вип. 37. — С. 257—259.
Тулузкова О. Г. Актуалізація лексики західно-українського мовно-літерратурного варіанта (на матеріалі творів представників Станіславського феномену) [38] [Архівовано 6 березня 2022 у Wayback Machine.] // Наукові праці [Чорноморського державного університету імені Петра Могили]. Сер.: Філологія. Мовознавство. — 2009. — Т. 105, Вип. 92. — С. 139—144.
Білозуб А. І. Паронімічна атракція як фоносемантичний прийом мовної гри в прозі представників станіславського феномену [39] [Архівовано 7 лютого 2018 у Wayback Machine.] // Лінгвістичні дослідження. — 2012. — Вип. 33. — с.77-82.
Стрільчик Б. А. Оніричний хронотоп роману Володимира Єшкілєва «Імператор повені» як приклад постмодерної гри [40] [Архівовано 7 лютого 2018 у Wayback Machine.] // Current issues of social studies and history of medicine. Joint Ukrainian-Romanian scientific journal, 2017, №:3(15). — р. 136—138.