Єщенко Владислав Олександрович
Владислав Олександрович Єщенко (псевдо Самурай від англ. Samurai; (24 серпня 1998 ЖиттєписУ 2014 році внаслідок окупації Горлівки був вимушений змінити місце проживання та навчання, переїхавши до Слов'янська. Мріючи повернутись до рідного міста і очікуючи деокупації, отримав професійну освіту в Слов'янському професійному художньому ліцеї, здобувши дві професії: маляр-штукатур 3 розряду, монтажник гіпсокартонових конструкцій 4 розряду. Постійно змінюючи місця роботи у пошуку свого призначення, знайшов себе у розмінуванні, ставши де-мінером гуманітарної організації HALO Trust у 2021 році. Паралельно навчався в Українській інженерно-педагогічній академії на кафедрі охорони праці та, отримавши запрошення із Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, планував переводитись туди та приймати присягу у вересні 2022 року. На початку повномасштабного вторгнення збрехав усім рідним про те, що отримав повістку, пішов до військкомату міста Слов'янськ. 4 березня 2022 пішов добровольцем на захист Донецької області, де потрапив до інженерно-саперного взводу окремого 104 батальйону територіальної оборони міста Бахмут, військова частина А7270. 9 серпня 2022 при виконанні бойового завдання з розмінування протипіхотних мін ПФМ-1 у Богданівці, що під Бахмутом, отримав важке поранення, внаслідок якого втратив обидва ока і майже повністю слух. 19 серпня 2022 прийшов до тями у військовому шпиталя міста Київ, де 4 місяці тривало подальше лікування[1]. Владислав, під своїм позивним «самурай», після повної втрати зору, активно веде соціальні мережі, де ділиться особливостями життя незрячого ветерана, мотивує та підвищує обізнаність населення на тему комунікації з ветеранами та з особами з інвалідністю. Нагороди
Особисте життя31 серпня 2022, одразу після того як лікарі стабілізували стан Владислава після коми, зробив пропозицію своїй коханій, Валерії. 21 серпня 2023 року Валерія та Владислав одружилися[3] у місті Київ, де надалі живуть та працюють. Громадська діяльність24 січня 2023 року Владислав заснував благодійну організацію «БФ «Побачимо Перемогу»[4] та очолив її як головний виконавчий директор. Від того моменту допомагає військовим та цивільним, які втратили зір внаслідок мінно-вибухової травми, надаючи їм реабілітацію та усі необхідні інструменти для поліпшення якості життя. У рамках діяльності своєї благодійної організації Владислав створив проєкт «Єдиний простір», який націлений на підняття обізнаності населення у напрямку коректної комунікації з ветеранами, особами з інвалідністю, людьми з повною або частковою втратою зору. Владислав особисто проводить освітньо-навчальні сесії у закладах освіти, підприємствах з надання послуг населенню та державних структурах. У ході роботи також було створено проєкт «Територія безбарʼєрності», який націлений на привернення уваги до доступності та безбарʼєрності міст[5]. Також Владислав посилено шукає сучасні технології по відновленню зору[6], такі як біонічне око. ФільмографіяУ 2023 році на українському сервісі кіно «Київстар ТБ» вийшов документальний фільм «Реалії війни. Побачити перемогу»[7] про Владислава Єщенко. У фільмі розповідається історія сапера, який втратив зір внаслідок мінно-вибухової травми та заснував Благодійний фонд «БФ Побачимо Перемогу» Посилання
Інтерв'ю
Відеофрагменти
Примітки
|
||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
Portal di Ensiklopedia Dunia
