Народився 6 січня 1917 року в Катеринославі в родині науковця.
1940 року закінчив навчання в Київському університеті (філологічний факультет[1]). По червень 1941-го викладав російську літературу в Станіславському державному учительському інституті. При евакуації державних установ з Станіслава відряджений до Києва з документами інституту.
Могила Юрія та Олексія Івакіних, Байкове кладовище
Досліджував творчу спадщину Тараса Шевченка, створив науковий коментар до його творів, працював над їх інтерпретацією, вивчав стиль політичної поезії Кобзаря. Студіював творчі зв'язки поета з російськими письменниками («Т. Г. Шевченко і В. Курочкін», 1957), виступав з «Нотатками шевченкознавця» у журналі «Радянське літературознавство», де висвітлював окремі питання дослідження творчості поета. Брав участь у текстологічній підготовці десятитомного «Повного зібрання творів» Шевченка (т. 6. К., 1957) та шеститомного «Повного зібрання творів» (т. 2, 5. К., 1963-64).
Помер 7 березня 1983 року. Похований на Байковому кладовищі разом з батьком.
1964 — «Коментар до „Кобзаря“ Шевченка. Поезії до заслання»,
1968 — «Коментар до „Кобзаря“ Шевченка. Поезії 1847—1861 pp.»
1984 — «Поезія Шевченка періоду заслання»,
1986 — «Нотатки шевченкознавця».
У співавторстві:
1975 — «Шевченкознавство. Підсумки й проблеми»,
1980 — «Творчий метод і поетика Шевченка».
Брав участь у приготуванні академічних видань творів Шевченка — в 1957 та 1963—64 роках,
1976—1977 — «Шевченківського словника».
Займався вивченням російської поезії початку XX століття, зокрема, творчості В. Брюсова. Писав літературні пародії, гумористичні оповідання, фейлетони — збірки
1970 — «Парнаський цирульник»,
1971 — «Пародії»,
1973 — «Книжка пародій», «Пересміхи»,
1975 — «Гіперболи», 1985 року видана в Софії болгарською мовою,
1979 — «Від великого до смішного», «Гумор і сатира»,
1982 — «Залп».
Писав памфлети «на злобу дня»: «Злий собака Піночет», «Обирали президента…», «Твердолоб».
Посмертно вийшли «Гіперболи» (1983) — в перекладі болгарською мовою, та «Гумор і сатира» (1986).
Примітки
↑ абвПисьменники Радянської України. — Київ : Радянський письменник, 1976. — С. 124.
Івакін, Юрій Олексійович. Коментар до «Кобзаря» Шевченка [Електронна копія]: поезії, 1847—1861 рр. / Ю. О. Івакін. — Електрон. текст. дані (1 файл : 66,8 Мб). — Київ: Наук. думка, 1968 (Київ: НБУ ім. Ярослава Мудрого, 2017)
Івакін, Юрій Олексійович. Нотатки шевченкознавця [Електронна копія]: літ.-критич. нариси / Юрій Івакін. — Електрон. текст. дані (1 файл : 121 Мб). — Київ: Радян. письменник, 1986 (Київ: НБУ ім. Ярослава Мудрого, 2017).
Івакін, Юрій Олексійович. Поезія Шевченка періоду заслання [Електронна копія] / Ю. О. Івакін ; Акад. наук Укр. РСР, Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка. — Електрон. текст. дані (1 файл : 228 Мб). — Київ: Наук. думка, 1984 (Київ: НБУ ім. Ярослава Мудрого, 2017).
Івакін, Юрій Олексійович. Сатира Шевченка [Електронна копія] / Ю. О. Івакін ; АН УРСР, Ін-т літ. ім. Т. Г. Шевченка. — Електрон. текст. дані (1 файл : 309 Мб). — Київ: Вид-во Акад. наук Укр. РСР, 1959 (Київ: НБУ ім. Ярослава Мудрого, 2017). — Бібліогр. в підрядк. прим.
Івакін, Юрій Олексійович. Стиль політичної поезії Шевченка [Електронна копія]: етюди / Ю. О. Івакін ; Акад. наук Укр. РСР, Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка. — Електрон. текст. дані (1 файл : 254 Мб). — Київ: Вид-во Акад. наук Укр. РСР, 1961 (Київ: НБУ ім. Ярослава Мудрого, 2017) Історія кафедри світової літератури і порівняльного літературознавства [Архівовано 18 квітня 2015 у Wayback Machine.]