Івакін Юрій Олексійович

Івакін Юрій Олексійович
Народився	6 січня 1917(1917-01-06) Катеринослав
Помер	7 березня 1983(1983-03-07) (66 років) Київ
Країна	Російська імперія →  УРСР
Діяльність	письменник, літературознавець
Alma mater	Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Галузь	літературознавство
Вчене звання	доктор філологічних наук
Науковий ступінь	доктор філологічних наук[d]
Війна	німецько-радянська війна
Відомий завдяки:	дослідження творчості Т. Г. Шевченка
Нагороди

Ю́рій Олексі́йович Іва́кін (нар. 24 грудня 1916 (6 січня 1917)(19170106), Катеринослав — 7 березня 1983, Київ) — український літературознавець і письменник, дослідник творчості Т. Г. Шевченка. Доктор філологічних наук. Учасник німецько-радянської війни, молодший лейтенант військової служби.

Народився 6 січня 1917 року в Катеринославі в родині науковця.

1940 року закінчив навчання в Київському університеті (філологічний факультет^[1]). По червень 1941-го викладав російську літературу в Станіславському державному учительському інституті. При евакуації державних установ з Станіслава відряджений до Києва з документами інституту.

Учасник німецько-радянської війни, молодший лейтенант військової служби. Наприкінці 1944 року був поранений, через це не зміг продовжити свою участь у військових діях. Нагороджений орденом Вітчизняної війни І ступеня, медалями.

Друкуватися почав 1947 року як фейлетоніст і сатирик у журналі «Перець». Літературно-критичні праці друкує з 1955 року^[1].

З 1946 року — аспірант^[1], протягом 1951—1983 років — науковий співробітник Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка АН УРСР.

1962 — доктор філологічних наук.

Досліджував творчу спадщину Тараса Шевченка, створив науковий коментар до його творів, працював над їх інтерпретацією, вивчав стиль політичної поезії Кобзаря. Студіював творчі зв'язки поета з російськими письменниками («Т. Г. Шевченко і В. Курочкін», 1957), виступав з «Нотатками шевченкознавця» у журналі «Радянське літературознавство», де висвітлював окремі питання дослідження творчості поета. Брав участь у текстологічній підготовці десятитомного «Повного зібрання творів» Шевченка (т. 6. К., 1957) та шеститомного «Повного зібрання творів» (т. 2, 5. К., 1963-64).

Помер 7 березня 1983 року. Похований на Байковому кладовищі разом з батьком.

Батько — науковець у галузях анатомії та гістології, педагог Олексій Івакін (1893—1942). Син — науковець-археолог, доктор історичних наук Гліб Івакін (1947—2018).

Лауреат Шевченківської премії 1980 року — разом з Є. Кирилюком, В. Бородіним, П. Журом, Ф. Сараною — за «Шевченківський словник» у двох томах.

Є автором таких книжок:

• 1959 — «Сатира Шевченка»,
• 1961 — «Стиль політичної поезії Шевченка. Етюди»,
• 1964 — «Коментар до „Кобзаря“ Шевченка. Поезії до заслання»,
• 1968 — «Коментар до „Кобзаря“ Шевченка. Поезії 1847—1861 pp.»
• 1984 — «Поезія Шевченка періоду заслання»,
• 1986 — «Нотатки шевченкознавця».

У співавторстві:

• 1975 — «Шевченкознавство. Підсумки й проблеми»,
• 1980 — «Творчий метод і поетика Шевченка».

Брав участь у приготуванні академічних видань творів Шевченка — в 1957 та 1963—64 роках,

• 1976—1977 — «Шевченківського словника».

Займався вивченням російської поезії початку XX століття, зокрема, творчості В. Брюсова. Писав літературні пародії, гумористичні оповідання, фейлетони — збірки

• 1970 — «Парнаський цирульник»,
• 1971 — «Пародії»,
• 1973 — «Книжка пародій», «Пересміхи»,
• 1975 — «Гіперболи», 1985 року видана в Софії болгарською мовою,
• 1979 — «Від великого до смішного», «Гумор і сатира»,
• 1982 — «Залп».

Писав памфлети «на злобу дня»: «Злий собака Піночет», «Обирали президента…», «Твердолоб».

Посмертно вийшли «Гіперболи» (1983) — в перекладі болгарською мовою, та «Гумор і сатира» (1986).

• П. М. Бондарчук. Івакін Юрій Олексійович [Архівовано 8 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 393. — ISBN 966-00-0610-1.
• В. Л. Смілянська. Івакін Юрій Олексійович [Архівовано 8 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2025. — ISBN 966-02-2074-X.
• Шевченківський комітет [Архівовано 7 січня 2020 у Wayback Machine.]
• Шевченківський словник. У двох томах. Том перший. — К.:Головна редакція УРЕ, 1976. —с.247.
• Івакін і ВАК [Архівовано 29 листопада 2014 у Wayback Machine.]
• Івакін, Юрій Олексійович. Коментар до «Кобзаря» Шевченка [Електронна копія]: поезії, 1847—1861 рр. / Ю. О. Івакін. — Електрон. текст. дані (1 файл : 66,8 Мб). — Київ: Наук. думка, 1968 (Київ: НБУ ім. Ярослава Мудрого, 2017)
• Івакін, Юрій Олексійович. Нотатки шевченкознавця [Електронна копія]: літ.-критич. нариси / Юрій Івакін. — Електрон. текст. дані (1 файл : 121 Мб). — Київ: Радян. письменник, 1986 (Київ: НБУ ім. Ярослава Мудрого, 2017).
• Івакін, Юрій Олексійович. Поезія Шевченка періоду заслання [Електронна копія] / Ю. О. Івакін ; Акад. наук Укр. РСР, Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка. — Електрон. текст. дані (1 файл : 228 Мб). — Київ: Наук. думка, 1984 (Київ: НБУ ім. Ярослава Мудрого, 2017).
• Івакін, Юрій Олексійович. Сатира Шевченка [Електронна копія] / Ю. О. Івакін ; АН УРСР, Ін-т літ. ім. Т. Г. Шевченка. — Електрон. текст. дані (1 файл : 309 Мб). — Київ: Вид-во Акад. наук Укр. РСР, 1959 (Київ: НБУ ім. Ярослава Мудрого, 2017). — Бібліогр. в підрядк. прим.
• Івакін, Юрій Олексійович. Стиль політичної поезії Шевченка [Електронна копія]: етюди / Ю. О. Івакін ; Акад. наук Укр. РСР, Ін-т л-ри ім. Т. Г. Шевченка. — Електрон. текст. дані (1 файл : 254 Мб). — Київ: Вид-во Акад. наук Укр. РСР, 1961 (Київ: НБУ ім. Ярослава Мудрого, 2017) Історія кафедри світової літератури і порівняльного літературознавства [Архівовано 18 квітня 2015 у Wayback Machine.]

• Івакін Юрій Олексійович // Шевченківська енциклопедія: У 6-ти т. — Т.3: І—Л : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, 2013. — С. 48-49.