Івангородська фортеця
59°22′29″ пн. ш. 28°12′28″ сх. д. / 59.37472° пн. ш. 28.20778° сх. д. ![]() Іванго́родська фортеця (рос. Ивангородская крепость, ест. Jaanilinna linnus) — фортеця у місті Івангороді Ленінградської області Росії. Івангородська фортеця була побудована під час правління царя Івана III влітку 1492 року на правому березі Нарви. Спершу вона була повністю з дерева. Метою спорудження Івангородської фортеці був намір Московської держави здобути вихід до Балтійського моря. На лівому березі річки з XIII століття стояла велика фортеця лицарів Тевтонського ордену (Нарвська фортеця). Протягом наступних десятиліть Івангородську фортецю постійно розширювали й зміцнювали. Після розпаду Тевтонского ордена Естонія підпала під шведське панування, а по закінченні Лівонської війни 1583 року та ж доля спіткала й Івангород. У 1704 московський цар Петро I відвоював Івангород і включив його до складу Москівщини. З 1919 по 1940 роки фортеця знаходилась під контролем Естонії. Під час Німецько-радянської війни Івангородська фортеця сильно постраждала. Після захоплення Івангорода в фортеці було влаштовано два концтабори для військовополонених. Звільнення прийшло 25 липня 1944. Перед відступом німці встигли підірвати шість кутових веж, схованку, великі ділянки стін і внутрішні споруди фортеці. Архітектурний ансамбль фортеці
Вежі фортеці
Галерея
Джерела
Див. також |
Portal di Ensiklopedia Dunia