Іванов Анатолій Олександрович (науковець)

Іванов Анатолій Олександрович
Народився	27 вересня 1912(1912-09-27)  Широке, Солонянський район, Україна
Помер	31 грудня 2001(2001-12-31) (89 років)  Дніпропетровськ, Україна[1]
Країна	Україна
Діяльність	гірничий інженер, електромеханік, викладач університету
Alma mater	Національний технічний університет «Дніпровська політехніка» (1937)
Заклад	Дніпровський металургійний завод НГА
Вчене звання	професор
Науковий ступінь	доктор технічних наук (1960)

Іванов Анатолій Олександрович (нар. 27 вересня 1912 року в с. Широке Солонянського району Дніпропетровської області — пом. 31 грудня 2001 року) — радянський і український науковець, інженер-електромеханік, доктор технічних наук (1960), професор (1964).

Основні сфери наукових зацікавлень: створення технічних засобів автоматики, автоматизація технологічних процесів вугільних шахт (зокрема, автоматизація шахтної підіймальної установки) та збагачувальних фабрик, дослідження газоструминного подрібнювання матеріалів, розробка і впровадження мікропроцесорних систем управління в гірничій промисловості й інших галузях господарства.

З 1930 р. працював на заводі ім. Петровського помічником машиніста (м. Дніпропетровськ).

У 1932—1937 навчався у Дніпропетровському гірничому інституті за спеціальністю гірничий інженер-електромеханік з 1937 р. поступив у аспірантуру.

У 1939—1940 рр. працював помічником механіка шахти, потім старшим інженером комбінату «Сталінвугілля».

У 1941—1943 — офіцер-артилерист у діючій армії.

У 1945 р. призначений Директором Донецького філіалу Всесоюзного науково-дослідного вугільного інституту і у 1946 р. захищає кандидатську дисертацію.

У 1946—1956 рр. працював начальником відділу стаціонарного устаткування Донецького філіалу Всесоюзного науково-дослідного вугільного інституту («ДонВугі»).

З 1956 р. перейшов на роботу в Дніпропетровський гірничий інститут на посаду доцента кафедри гірничої електротехніки.

1957—1962 — Декан гірничо-механічного факультету.

У 1959 р. захистив докторську дисертацію з дисципліни «Теорія автоматичного регулювання і управління».

У 1961 році заснував кафедру автоматизації виробничих процесів у Дніпропетровському гірничому інституті.

У період 1961—1989 рр. — завідувач кафедрою автоматизації виробничих процесів.

До 1999 р. — працював на викладацьких посадах у Національному гірничому університеті (Дніпропетровськ).

Іванов Анатолій Олександрович — автор понад 150 наукових праць і понад 20 винаходів, з них двох монографій з питань автоматизації шахтних підйомних установок, трьох навчальних посібників та підручника з теорії автоматичного керування і одного підручника з автоматизації підземних гірничих робіт, в тому числі:

• Теория автоматического управления и регулирования. — М.: Недра, 1970. — 352 с.
• Автоматизация процессов подземных горных работ / А. А. Иванов, И. А. Бражников, В. В. Ткачев, В. Г. Шаруда, В. В. Ковальчук, В. Л. Кожевников, В. П. Чернышов, М. С. Пушкарь, Е. Н. Веремей. — К.; Донецк: Вища школа 1987. — 328 с.
• Теорія автоматичного керування: підручник. — Д.: НГУ, 2003. — 249 с.

Нагороджений орденами Червоної Зірки, «Знак Пошани», медаллю «За відновлення шахт Донбасу» і п'ятьма іншими медалями, знаками «Шахтарська слава» трьох ступенів, Почесною грамотою Президії Верховної Ради України.

• Іванов Анатолій Олександрович: біобібліогр. покажч. — Д.: Національний гірничий університет, 2012. — 44 с.
• Іванов Анатолій Олександрович // Національний гірничий університет. Професори. — 3-те вид. перероб. та доп. — Д.: НГУ, 2009. — С. 56. — (Українською та англійською мовами).
• Науково-дослідна діяльність Національного гірничого університету / О. С. Бешта // Надбання наукових шкіл: науково-технічний збірник. — Д.: НГУ, 2009. — С. 15-21.
• Наш вихованець / І. Шаповал // Артемівець. — 1958. — 6 листопада.
• Наш ювіляр. — Артемівець. — 1972. — 30 вересня.
• Робітник, інженер, вчений // Артемівець. — 1962. — 17 жовтня.
• Шлях ученого / А. Кур'ян, Л. Полтава // Артемівець. — 1960. — 30 листопада.