Іваніків Михайло Васильович

Михайло Іваніків Іваніків Михайло Васильович
Молодший сержант
Технік стрілецької роти
Загальна інформація
Народження	11 серпня 1981(1981-08-11) с. Болотня, Львівська область, Україна
Смерть	9 жовтня 2022(2022-10-09) (41 рік) Торське, Лиманська міська громада, Краматорський район, Донецька область, Україна  (загинув в ході бойових дій)
Поховання	Личаківський військовий цвинтар
Національність	українець
Псевдо	"Гуру"
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Формування	125 ОБрТрО
Війни / битви	Російсько-українська війна / Битва за Донбас
Нагороди та відзнаки

Михайло Васильович Іваніків (11 серпня 1981 — 9 жовтня 2022) — молодший сержант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, який загинув під час російського вторгнення в Україну. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (2023, посмертно). Позивний «Гуру».

Іваніків Михайло Васильович народився 11 серпня 1981 року в с. Болотня, Перемишлянського району, Львівської області, Українська РСР, СРСР.

З 1987 року навчався у Болотнянському закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Перемишлянської міської ради Львівського району Львівської області.

Після школи у 1999 році закінчив Державний навчальний заклад «Львівське вище професійне політехнічне училище» за спеціальністю «Слюсар з ремонту автомобілів, водій категорії С».

Після завершення навчання проходив військову службу у лавах 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України. Брав участь у Тимчасовій Місії ООН у Республіці Косово у період з серпня 2001 року. В серпні 2002 році був звільнений в запас.

З початком російського вторгнення в Україну в 2022 році добровольцем став на захист України. Боровся проти держави-терориста у складі 125-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ на посаді техніка стрілецької роти.

Під час виконання бойового завдання 9 жовтня 2022 року, поблизу с. Торське, Донецької області, разом з побратимом Романом Чабаном потрапив під мінометний обстріл ворога, внаслідок чого отримав травми несумісні з життям.

У Михайла залишилась матір, дружина та двоє дочок.^[1]

В лютому 2023 року відповідно до указу президента України № 35/2023^[2] Іваніківа Михайла Васильовича за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі було посмертно відзначено державною нагородою: орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

В травні 2024 відповідно до указу Міністра оборони України № 786 від 21 травня 2024 року відзначено медаллю «Захиснику України».

1. ↑ Михайло Васильович Іваніків. Сайт пам'яті (укр.). 21 жовтня 2022. Процитовано 22 січня 2024.
2. ↑ Президент, України (24 січня 2023). УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №35/2023 Про відзначення державними нагородами України. www.president.gov.ua (українською) . https://www.president.gov.ua. Процитовано 22 січня 2024. {{cite web}}: Зовнішнє посилання в |publisher= (довідка)

Це незавершена стаття про військовослужбовця Сил оборони України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.