Івасюк Оксана Михайлівна

Зовнішні відеофайли
Зовнішні відеофайли
	Оксана Івасюк: самоусвідомлений — значить «просвітений», «щасливий» на YouTube // Ковчег «Україна». — 2020. — 9 грудня.
	Пісні, що стали символом незламності. «Код ідентичності» з Івасюк, Рибчинським, Злотником на YouTube // Телеканал Дім. — 2024. — 15 травня.

Оксана Івасюк
Оксана Івасюк
Оксана Михайлівна Івасюк
Народилася	20 серпня 1960 (64 роки); Кіцмань, Чернівецька область, Українська РСР, СРСР
Громадянство	УРСР → Україна
Діяльність	літераторка, літературознавиця, викладачка університету
Галузь	літературознавство і українська література
Alma mater	Чернівецький державний університет
Науковий ступінь	кандидат філологічних наук
Вчене звання	доцент
Знання мов	українська
	; ; ;

Оксана Михайлівна Івасюк (нар. 20 серпня 1960, м. Кіцмань, Чернівецька область) — український педагог, літератор. Кандидат філологічних наук. Дружина Віктора та мати Михайла Павлюків, сестра Володимира Івасюка, донька письменника Михайла Івасюка.

Життєпис

Оксана Івасюк народилася 20 серпня 1960 року в місті Кіцмані, що на Чернівеччині.

Закінчила філологічний факультет Чернівецького державного університету. Два роки викладала україністику в Карловому університеті в Празі^[2].

Від 2015 — у Києві: старший науковий співробітник Національного музею історії України; завідувач лабораторії грінченкознавства Київського університету імені Бориса Грінченка (від 2016). Нині доцент кафедри української літератури Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича^[3].

Доробок

Автор книг:

«Пісенна Шевченкіана» (2013)^[4];
«Костянтина Малицька: Чом, чом, земле моя» (2015, співавтор)^[4];
«Михайло Вербицький: вибрані твори» (2015, співавтор)^[4];
«Володимир Івасюк. Вибрані твори» (2015)^[4];
«Володимир Івасюк. Інструментальні твори» (2016)^[5];
«Казки для хлопчиків» (2016)^[4];
«Михайло Івасюк. Монолог перед обличчям сина» (2017)^[4].

Співупорядник:

«Володимир Івасюк. Відлуння твоїх кроків...» (2011)^[6];
«Лицар слова: спогади про Михайла Івасюка» (2017)^[7];
«Золота карета. Буковинські казки у записах Михайла Івасюка» (2019)^[8].

Вшанування

Композитор та поет Володимир Івасюк своїй сестрі Оксані присвятив пісню «Колискова для Оксаночки»^[3].

Примітки

↑ ^а ^б ^в Чеська національна авторитетна база даних
d:Track:Q13550863
↑ Павло Вольвач (25 травня 2009). Оксана Івасюк жила по сусідству з Вацлавом Гавелом. Gazeta.ua.
↑ ^а ^б Юлія Кацун. Оксана Івасюк: «Батько і його українська тональність дали нам упевненість у своїй культурі». День.
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е Івасюк, Оксана Михайлівна. Інституційний репозиторій Київського столичного університету імені Бориса Грінченка.
↑ Наталія Фещук (16 березня 2016). Володя мріяв писати опери. Збруч.
↑ Василь Худицький (21 жовтня 2011). «Відлуння твоїх кроків»: що згубило Володимира Івасюка?. Znaj.ua.
Володимир Івасюк. Відлуння твоїх кроків... [Текст] : спогади, інтерв'ю, ст., док. про Володимира Івасюка : [альбом] / [упоряд.: Г. Івасюк, О. Івасюк, Л. Криса]. — Львів : УКРПОЛ, 2011. — 239 с. : фот. — Назва на корінці : Володимир Івасюк. — ISBN 978-966-8955-37-2
↑ Лицар слова: спогади про Михайла Івасюка [Текст] / [упоряд.: О. М. Івасюк та М. Я. Лазарука]. — Чернівці : Букрек, 2017. — 335, [16] с. : фот. — ISBN 978-966-399-521-2
↑ Золота карета. Буковинські казки у записах Михайла Івасюка [Текст] / [записав Михайло Івасюк ; упоряд.: О. Івасюк, Г. Івасюк-Криса]. — Чернівці : Букрек, 2019. — 205, [1] с. — Назва на корінці : Золота карета. — ISBN 978-966-399-983-8