Івахненко Сергій Олексійович
Івахненко Сергій Олексійович — український вчений в галузі матеріалознавства надтвердих матеріалів, який займається дослідженням закономірностей вирощування структурно досконалих великорозмірних монокристалів алмазу і кубічного нітриду бору, і створенням наукових основ і нових технологій їх отримання при надвисоких тисках і температурах. У сферу наукових інтересів С. О. Івахненко також входять фазові перетворення в речовинах при високому тиску і температурах, кристалізація алмазу та кубічного нітриду бору з нанесеним дефектно-домішковим складом в області термодинамічної стабільності, а також вивчення властивостей зазначених матеріалів. Завідувач відділом синтезу великих монокристалів алмазу і кубічного нітриду бору, нині Відділ монокристалів надтвердих матеріалів [Архівовано 26 листопада 2016 у Wayback Machine.] Інституту надтвердих матеріалів ім. В. М. Бакуля НАН України. Член-кореспондент НАН України (2012), професор (2011). Нагороджений Почесною грамотою Верховної Ради України, відзнакою НАН України «За підготовку наукової зміни». БіографіяНародився 18.04.1950 р в с. Мура́фа Краснокутського району Харківської області. У 1972 році закінчив Фізичний факультет Харківського державного університету ім. А. М. Горького (сучасна назва — Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна) за фахом «Фізика», і був направлений на роботу на Полтавський завод синтетичних алмазів і алмазного інструменту[ru], а потім в Інститут надтвердих матеріалів АН УРСР (м. Київ).[1] З 1975 р. навчався в аспірантурі Інституту фізики твердого тіла[ru] Академії наук СРСР. У 1981 році захистив кандидатську дисертацію «Вивчення фазових перетворень в деяких бінарних системах при стисненні до 80 кбар» на здобуття наукового ступеня кандидата фізико-математичних наук за спеціальністю «Фізика твердого тіла». У 1991 р. С. О. Івахненко було присвоєно вчене звання «старший науковий співробітник». У 1998 році захистив дисертацію «Закономірності спрямованого зростання монокристалів алмазу в області термодинамічної стабільності»[2] на здобуття наукового ступеню доктора технічних наук за спеціальністю «Матеріалознавство» в спеціалізованій вченій раді при Інституті надтвердих матеріалів ім. В. М. Бакуля НАН України. У 2011 році С. О. Івахненко було присвоєно звання професора. За час роботи в Інституті надтвердих матеріалів з 1973 року по теперішній час С. О. Івахненко пройшов шлях від інженера до завідувача відділом. Член-кореспондент НАН України (2012)[3], спеціальність: «Матеріалознавство», «Надтверді матеріали». Наукова діяльністьЗ 1973 року по теперішній час працює в Інституті надтвердих матеріалів ім. В. М. Бакуля НАН України (інженер; молодший науковий співробітник лабораторії технології синтезу і спікання надтвердих матеріалів при високому тиску; старший науковий співробітник; завідувач відділом синтезу великих монокристалів алмазу і кубічного нітриду бору, нині — монокристалів надтвердих матеріалів).[1] В період 1973—1982 рр. С. О. Івахненко було проведено систематичне вивчення фазових рівноваг в модельних бінарних системах легкоплавких елементів при тисках до 8 ГПа, що дозволило встановити закономірності утворення нових проміжних фаз при підвищенні тиску і температури і залежність надпровідних властивостей цих фаз від структурних характеристик. З 1983 року С. О. Івахненко працює над дослідженням фазових рівноваг при високому тиску і температурах в багатокомпонентних металевих системах з вуглецем. Їм обґрунтовано критерії для визначення умов початку зародкоутворення і зростання алмазу, визначено мінімальний тиск, діапазон температур і концентрації компонентів, в межах яких стає можливою кристалізація структурно досконалих монокристалів. З 1991 року ці дослідження дозволили перейти до вивчення закономірностей спрямованого зростання алмазу на затравці з використанням перенесення вуглецю в температурному градієнті.[4] Починаючи з 2000 р, С. А. Івахненко послідовно займається дослідженнями зі спрямованої зміни дефектно-домішкового складу і властивостей монокристалів природного і синтетичного алмазу шляхом термобаричної обробки (НТНР-обробки). Встановлено умови і критерії, необхідні для повного знебарвлення кристалів; показано, що поєднання НТНР-обробки алмазів з опроміненням високоенергетичними електронами (Е ~ 10 МеВ) і нагріванням в інтервалі 600—700 ° С дозволяє отримувати унікальні оптичні характеристики алмазів і зразки червоного і оранжевого кольорів.[5] Наукова діяльність С. О. Івахненко дозволила розвинути в Інституті надтвердих матеріалів науковий напрям вирощування структурно досконалих алмазів різних типів.[1] На основі його наукових досліджень були розроблені технології виробництва алмазів в умовах термодинамічної стабільності[6], що дозволяє отримувати високоякісні зразки алмазу масою до 5 карат і розміром 12 — 15 мм, які не поступаються кращим природним зразкам, і здатні замінити природну сировину для використання в різних галузях промисловості. Дослідницькі проекти С. О. Івахненко широко відомі за кордоном — в США, Швейцарії, Південній Кореї, Бразилії, Німеччині, Нідерландах, Індії, Росії, Китаї, Гонконгу, Ізраїлі.[7][8] [8] Підготував 5 кандидатів технічних наук. Автор 206 наукових публікацій, в тому числі 39 авторських свідоцтв і патентів.[9] Публікації
Почесні звання
Посилання
Примітки
|
Portal di Ensiklopedia Dunia