Ігнатій Дрекслер
![]() Ігнатій Тадеуш Мар'ян Дрекслер (пол. Ignacy Tadeusz Marian Drexler, 9 квітня 1878, Львів — 13 грудня 1930, там само) — архітектор-урбаніст, мистецтвознавець, критик. БіографіяНародився у Львові. Брат скульпторки Люни Амалії Дрекслер. Навчався на відділі цивільної та водної інженерії, інженерного факультету Львівської політехніки протягом 1897–1901 років. Диплом отримав у 1903. Від того ж року працював інженером дорожного бюро Крайового відділу. У червні 1903 року іменований приват-доцентом у Політехніці[1]. Перейшов на роботу до регуляційного відділу краківського магістрату. Через рік перейшов до обмірно-регуляційного відділу технічного департаменту львівського магістрату. Виступав за проведення конкурсу на проєкт регуляції забудови Львова, який однак до Першої світової війни не було проведено. У 1913–1925 роках читав лекції з урбаністики та споріднених дисциплін на щойно створеній 1913 року у Львівській політехніці першій на території тодішньої Польщі кафедрі містобудування[2]. Восени 1925 року призначений професором надзвичайним кафедри. У 1928–1929 роках декан інженерного відділу. Член Політехнічного товариства у Львові від 1903 року.[3] У 1916—1917 роках входив до правління товариства.[4] Від 1922 року спільно з Вітольдом Долинським очолював комісію, яка наглядала за мистецьким рівнем надгробків, встановлюваних на Личаківському цвинтарі.[5] 13 грудня 1930 у Львові вчинив самогубство.[6] Похований на 54 полі Личаківського цвинтаря.[7] Містобудівні проєктиІгнатій Дрекслер вважається одним із піонерів урбаністики Польщі. 1910 року взяв участь у конкурсі на план розширення Кракова за рахунок приєднання приміських поселень. Робота не була відзначена, але придбана журі.[8] У подальшому опрацював остаточний план регуляції Кракова. Очолив створений 1910 року обмірно-регуляційний відділ будівельного департаменту львівського магістрату. Департамент виконав низку підготовчих робіт і зробив безуспішну спробу провести конкурс проєктів регуляції Львова. Паралельно видав книгу «Великий Львів», ідеї якої вплинули на подальшу роботу з регуляції міста. 1923 року отримав замовлення від магістрату на виготовлення проєкту регуляції. Аналогічне замовлення паралельно отримав професор Варшавської політехніки Тадеуш Толвінський. Обидві роботи із супровідним матеріалом експонувались у ратуші 1924 року і пізніше лягли в основу подальших розробок магістрату в цьому напрямку. Працюючи у магістраті Дрекслер виконав низку проєктів впорядкування окремих вулиць. У 1920-х роках розробив план розширення та покращення планування Личаківського цвинтаря. Дрекслер також взяв участь у розробці прийнятого 1928 року закону, що регулював забудову населених пунктів. Пропагував ідеї міст-садів Ебенізера Говарда. Виголосив низку доповідей та рефератів на цю тему. Публікував у фаховій пресі повідомлення із закордонних виставок, присвячених архітектурі і містобудуванню. Вивчав історію містобудування. Зокрема 1924 року виконав копію обмірного плану Станиславова кінця XVIII ст. (тепер Івано-Франківськ, копія зберігається у фондах Івано-Франківського краєзнавчого музею)[9]. Паралельно виконав план регуляції Станіславова.[10] 1925 року здобув друге місце на конкурсі проєктів генплану Любліна.[11] Серед переваг проєкту Дрекслера було вдале вирішеня питань озеленення, підкреслення архітектурної цінності історичного центру. Ці напрацювання були враховані при подальших роботах над генпланом у люблінському магістраті. Оригінали проєкту не збереглись, за винятком фрагменту, що представляє детальне розпланування Лук Татари над Бистрицею, а також слабо деталізованої чорно-білої світлини проєкту.[12] МистецтвознавствоОкрім містобудування Ігнатій Дрекслер був відомий також як мистецтвознавець. 1908 року переклав і видав книгу Malarstwo i rysunek Макса Клінгера, яка здобула велику популярність. У часописі «Tygodnik Ilustrowany» аналізував творчість фотографа Яна Булгака[13]. Написав передмову до альбому, виданого Людвіком Вележинським «Malowidla scienne Jana Henryka Rosena w katedrze ormianskiej we Lwowie» (Настінні розписи Яна Генрика Розена у вірменській катедрі у Львові). Теоретичні праці
Примітки
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia