Ігрунов Микола Стефанович

Ігрунов Микола Стефанович
Народився11 березня 1932(1932-03-11)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
село Спаське, тепер Красногвардійського району Бєлгородської області, Російська Федерація
Помер4 лютого 2016(2016-02-04) (83 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Москва, Росія Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняКунцевський цвинтар Редагувати інформацію у Вікіданих
Національністьросіянин
Діяльністьполітик Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materМДУ Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяКПРС
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани»

Микола Стефанович Ігрунов (11 березня 1932(19320311), село Спаське, тепер Красногвардійського району Бєлгородської області, Російська Федерація — 4 лютого 2016, місто Москва, Російська Федерація) — радянський діяч, 2-й секретар ЦК КП Білорусії. Народний депутат СРСР (1989—1991).

Життєпис

Народився в родині залізничника, начальника залізничної станції Палатовка. Закінчив школу в селі Лівенка на Бєлгородщині. Ще школярем публікувався у всесоюзних газетах «Комсомольська правда» та «Літературна газета».

Навчався в Харківському та Київському державних університетах. У 1956 році закінчив факультет журналістики Московського державного університету. Член ВКП(б) з 1951 року.

З 1956 року працював у газеті «Вперед» Новооскольського району, власним кореспондентом газети «Бєлгородська правда» по Новооскольському, Чернянському та Великомихайлівському районах, потім — заступником відповідального секретаря цієї газети. Був головним редактором бєлгородської обласної молодіжної газети «Ленінська зміна».

У 1968—1972 роках — завідувач відділу пропаганди та агітації Бєлгородського обласного комітету КПРС.

У 1972—1974 роках — секретар Бєлгородського обласного комітету КПРС.

У 1974—1976 роках — інспектор ЦК КПРС.

У 1976—1984 роках — завідувач сектору відділу організаційно-партійної роботи ЦК КПРС.

У 1984 — жовтні 1987 року — заступник завідувача відділу організаційно-партійної роботи ЦК КПРС.

14 жовтня 1987 — 27 березня 1990 року — 2-й секретар ЦК КП Білорусії.

У березні 1990 — 1991 року — головний редактор журналу ЦК КПРС «Партийная жизнь».

Член Спілки журналістів СРСР. Автор книги віршів та прози «Неспалені зошити» (Москва, 1997; перевидання: Бєлгород, 2001), книги спогадів «І після нас зелена трава» (2006).

Помер 4 лютого 2016 року в Москві. Похований на Кунцевському цвинтарі.

Нагороди

Примітки

  1. Бібліотека КонгресуLibrary of Congress.

Джерела

  • Народные Депутаты СССР. Кто есть кто. Москва: ВТИ, 1990 (рос.)
Prefix: a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Portal di Ensiklopedia Dunia

Kembali kehalaman sebelumnya