Ізабелла Росселліні
Ізабе́лла Росселлі́ні (італ. Isabella Rossellini; нар. 18 червня 1952) — італо-американська акторка, кінорежисерка, модель і письменниця. Найвідоміші ролі — у стрічках «Синій оксамит» (1986), «Дикі серцем» (1990), «Смерть їй личить» (1992), «Марсель, мушля в черевичках» (2021). Номінантка на всі головні премії «сезону кінонагород», зокрема «Оскар», за роль монахині сестри Агнес у детективному трилері «Конклав» (2024). БіографіяНародилися 18 червня 1952 року в Римі, у сім'ї акторки Інґрід Бергман та режисера Роберта Росселліні. Має сестру-близнючку Ізотту, зведених сестру Піа Ліндстрем від першого шлюбу матері, молодшого брата Робертіно Інґмара та чотирьох зведених сиблінгів від шлюбів батька. Через кілька років після народження Ізабелли батьки розлучилися, і вона з Ізоттою та Роберто переселилися до батька. У дитинстві Ізабелла мала серйозні проблеми зі спиною, в неї розвивався сколіоз. У 13 років вона перенесла операцію на хребті, після якої тривалий час проходила реабілітацію. У 19 років Росселліні переїхала до Нью-Йорка, де вступила до Finch College — навчального закладу для жінок, паралельно працюючи репортеркою в RAI (Італійській суспільній телерадіокомпанії). У 1979-му в Росселіні одружилася з американським режисером італійського походження Мартіном Скорсезе. 1982 року розлучилася з ним. Після розлучення одружилася з Джоном Відеманном, народила дочку Елетру. Пізніше мала стосунки з Девідом Лінчем, Гері Олдменом та Грегорі Мошером. Кар'єраІзабелла Росселіні дебютувала в кіно у 1976 році невеликою роллю у фільмі «Справа часу». Тоді ж виконала одну з титульних ролей у драмі «Поляна» з Мікеле Плачідо. У 1986 році зіграла у стрічці «Синій оксамит» Девіда Лінча. Роль Дороті Валленс принесла їй світовий успіх, стрічка була відзначена багатьма нагородами. Росселліні часто з'являлась на обкладинках журналів Vogue, Marie Claire, Harper's Bazaar, Vanity Fair. З 1982-го протягом 14 років була обличчям косметичної компанії Lancôme. У 2024 році виконала 8-хвилинну[7] роль монахині сестри Агнес у детективному трилері «Конклав», за яку номінувалась на всі головні премії «сезону кінонагород», зокрема «Оскар», «Золотий глобус» та BAFTA. Мистецька та громадська діяльністьУ березні 1988 року в Музеї сучасного мистецтва Парижа — міста, яке, як і Рим, є для Росселіні рідним, — проведена виставка під назвою «Portrait of a Woman» («Портрет жінки»), на якій експонувались виключно фотографії Росселліні. У 1997 році Ізабелла Росселіні опублікувала мемуари «Some of Me». У 2002 випустила другу книгу «Looking at Me», присвячену фотографіям та фотографам. 2006 року написала роман про свого батька «Remembering Roberto Rossellini». Росселіні є активісткою руху із захисту дикої природи, посолкою Національного Фонду США для ЮНІСЕФ. Авторка мінісеріалів «Seduce me» та «Green porno», присвячених особливостям розмноження деяких видів тварин. Бере участь у підготовці собак-поводирів. Фільмографія
Примітки
Посилання
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
_(54062311868)_(cropped).jpg)
.svg){kind=small}
Portal di Ensiklopedia Dunia
