Ірина Ізарова (нар. 1981, Київ) — українська науковець, юристка, професорка Київського національного університету імені Тараса Шевченка, головна редакторка провідного юридичного видання «Access to Justice in Eastern Europe»[1]. Сфера наукових інтересів: цивільний процес, доступ до правосуддя, міжнародний цивільний процес, європейський цивільний процес, порівняльний цивільний процес, міжнародне приватне право, судоустрій, електронне судочинство, ADR, ODR.
Біографія
У 2015 році опублікувала монографію «Теоретичні основи цивільного процесу Європейського Союзу» (2015)[2].
У 2017 році захистила докторську дисертацію на тему гармонізації європейського цивільного процесу та цивільного процесу України[3]. Докторка юридичних наук (спеціальність 12.00.03 — цивільне право, цивільний процес, міжнародне приватне право, сімейне право).
З 2017 року членкиня European Law Institute та членкиня Консультативного комітету проєкту 'From Transnational Principles to European Rules of Civil Procedure'[4], керує проєктом з перекладу Європейських модельних правил цивільного процесу українською мовою[5].
У 2021 році отримала звання професора кафедри Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, МОН України.
Діяльність в сфері наукової періодики
З 2018 року очолює редакцію наукового журналу «Access to Justice in Eastern Europe»[1]. Це перше юридичне видання в Україні, індексоване в Web of Science Core Collection, ESCI (2020) та в Scopus (2021), член COPE (2021).
Водночас, активно працює на посаді заступниці головного редактора «Вісника Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки»[6], провідного юридичного видання України, заснованого в 1958 р.
З 2021 році очолює Українське регіональне відділення Європейської асоціації наукових редакторів[7], яке активно працює над поширенням найкращих світових практик наукової періодики.
Наукова діяльність
Є керівницею двох білатеральних проєктів: спільного українсько-литовського проекту «Посилення альтернативного вирішення спорів в Україні та Литві: пошук рішення для транскордонних спорів» 2020—2021 рр[8]. та спільного українсько-австрійського науково-дослідного проєкту на 2021—2022 рр. «На шляху до сталого правосуддя в умовах сучасних викликів: пошук найкращих шляхів вирішення цивільних та господарських спорів і посилення співпраці між Україною та Австрією»[9] (2021—2022 рр.).
З 2021 року учасниця польсько-литовсько-український проєкт «Вплив пандемії COVID-19 на систему правосуддя. Практика та запропоновані рішення», що фінансується Польським національним агентством з питань академічного обміну (NAWA) на 2021—2022 рр.[10]
З 2021 року членкиня Науково-технічної ради Київського національного університету імені Тараса Шевченка; експертка наукової секції Міністерства освіти і науки України.
Членкиня Науково-консультативної ради при Голові Верховної Ради України.
Співорганізаторка та учасниця міжнародних конференції, зокрема:
Першого міжнародного конгресу з цивільного процесуального права «The Challenges of Global and Digital Sustainable Development» (членкиня Наукового комітету конгресу, модераторка панелі 1 конгресу, 20-21 травня 2021 року)[11];
Міжнародного вебінару, присвяченого обговоренню Європейських модельних правил цивільного процесу «The European Rules of Civil Procedure against the Background of Comparative Law», спільно з професором Трунком, директором Інституту східноєвропейського права Університету Крістіана Альбрехта, Німеччина, 25-26 травня 2021 року;
International Conference at the Occasion of the European Day of Justice «Bringing Justice Closer to European Citizens», Gdansk University, October 25-26, 2019, Poland;
Міжнародної конференції «Малозначні спори: європейський та український досвід вирішення», 23-24 лист. 2018 р.[12][2]
Міжнародної конференції «Україна на шляху до Європи: реформа цивільного процесуального законодавства», Київ, 7 лип. 2017 р[12][13].;
Міжнародної конференції «Європейські стандарти захисту прав у цивільному судочинстві: випробування часом», Київ, 26 верес. 2014 р. та ін.
Авторка більше 100 наукових публікацій, серед яких:
Ізарова І. О. Теоретичні засади цивільного процесу ЄС: монографія. — Київ: ВД Дакор, 2015, 336 с.[14]
Доступ до правосуддя в умовах сталого розвитку: до 30-річчя незалежності України: Колективна монографія / за заг. ред. Юрія Притики та Ірини Ізарової. — Київ: ВД «Дакор», 2021. — 478 с.[15]
Ізарова І. Модельні правила європейського цивільного процесу ELI-Unidroit / Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки, № 2 (117) 2021, С. 24-29.[16]
Izarova Iryna Enhancing judicial cooperation in civil matters between the EU and Ukraine: first steps ahead in EU Civil Procedure Law and Third Countries: Which Way Forward? ed. by A. Trunk and N. Hatzimihail, Nomos, Hart Publishing, 2021, 336 p., pp. 191–212.[17]
Izarova I. Rethinking Civil Procedure: Formality vs. Informality in Kieler Ostrechts-Notizen (Kiel Journal of East European Law) 1-2/2020 26-30.
Зб. наук. праць учасників міжнар. семінару «Поширення литовського досвіду альтернативного вирішення спорів в Україні», за заг. ред. Ірини Ізарової, Вітаутаса Некрошюса. Київ: ВД Дакор, 2020, 142 с.[18]
Iryna Izarova, Vytautas Nekrošius, Vigita Vėbraitė, Yurii Prytyka Legal, Social and Cultural Prerequisites for the Development of ADR Forms in Lithuania and Ukraine. Teise (Law), Vol. 116 (2020) P. 8-23.[19]
Izarova Iryna, Szolc-Nartowski Bartosz, Kovtun Anastasiia Amicus Curiae: Origin, Worldwide Experience and Suggestions for East European Countries in Hungarian Journal of Legal Studies Vol. 60, No 1, 2019, Рp. 18–39. [20]
Izarova Iryna Strengthening Judicial cooperation in civil matters between the EU and neighboring countries: the example of Ukraine and the Baltic states in Baltic Journal of Law &Politics, Vol. 12, No 2, 2019, pp. 115–133.[21]
Ізарова І. О. (заг. ред.) Науково-практичний коментар до цивільного процесуального законодавства Європейського Союзу: Частина 2 / Кол. авт. І. О. Ізарова, Р. Ю. Ханик-Посполітак, Н. Ю. Панич, А.С Ковтун. — Київ: ВД «Дакор», 2018, 568 с.[22]
Примітки
↑ абAJEE. ajee-journal.com. Архів оригіналу за 4 лютого 2022. Процитовано 6 лютого 2022.
↑Ізарова, Ірина (2015). ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ЦИВІЛЬНОГО ПРОЦЕСУ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ (українською мовою) . Київ: ВД Дакор. с. 335. ISBN978–617–7020–48–5. {{cite book}}: Перевірте значення |isbn=: недійсний символ (довідка)
↑Колективна монографія / за заг. ред. Юрія Притики та Ірини Ізарової (2021). Доступ до правосуддя в умовах сталого розвитку: до 30-річчя незалежності України (українською мовою) . Київ: ВД «Дакор». с. 478. ISBN978-617-8066-08-6.
↑Ізарова І. О. (заг. ред.), Частина 2 / Кол. авт. І. О. Ізарова, Р.Ю. Ханик-Посполітак, Н.Ю. Панич, А.С Ковтун (2018). Науково-практичний коментар до цивільного процесуального законодавства Європейського Союзу (українською мовою) . Київ: ВД «Дакор». с. 568. ISBN978-617-7020-86-7.
