Ізоамілацетат![]() Ізоамі́лацета́т — це ізоаміловий естер оцтової кислоти С7Н14О2 або (СН3)2СНСН2СН2ОСОСН3 застосовується як розчинник багатьох органічних сполук, у виробництві лаків, штучного шовку, фруктових есенцій. Фізичні властивостіБезбарвна рідина з різким фруктовим запахом, що нагадує запах груш. Температура плавлення — 78,5 °C; Температура кипіння 142 °C; Густина d20 Показник заломлення n20 Тиск насиченої пари 733,3 Па (20 °C); Гранична консистенція запаху 6·10−7 г/л; Динамічна в'язкість 0,872 мПа·с (21,1 °C); Дипольний момент 6,07·10−30 Кл·м (бензол, 22 °C); Теплоємність 250,27 кДж/моль (20 °C); Поверхневий натяг 0,0246 Н/м (21,1 °C); Діелектрична проникність 4,63 (30 °C); Розчинність в воді ~ 2% (25 °C). Утворює азеотропну суміш з водою (63,7% ізоамілацетата, tкип 93,6 °C). Знаходження в природіМіститься в деяких фруктах ОтриманняОтримують етерифікацією оцтової кислоти ізоаміловим спиртом:
ЗастосуванняЗастосовують як розчинник в лакофарбової, шкіряній та інших галузях промисловості, у виробництві кіноплівки, целулоїду, а також в харчовій промисловості (раніше був відомий як «грушева есенція») у виробництві фруктових вод, карамелі та ін. Небезпека використанняДоза речовини що викликає загибель 50% піддослідних тварин ЛД50> 5 г/кг (кролики, перорально; кролики, при нанесенні на шкіру); погано впливає на центральну нервову систему. Гранично допустима концентрація ГДК 100 мг/м3 в повітрі робочої зони; Температура спалаху 36 °C; Температура самозаймання 430 °C; Концентраційні межі запалення 0,2-4,4%; Температурні межі займання 3-57 ° С. Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia