Ізраїльсько-ліванський конфлікт, або Конфлікт у Південному Лівані (англ.South Lebanon conflict «південноліванський конфлікт»),[1] — назва на позначення низки військових сутичок, у яких брали участь Ізраїль, Ліван, Сирія та Організація визволення Палестини, а також різні ополчення, що діяли з території Лівану.
1985 р. підтримуваний Іраном ліванський радикальний шиїтський рух Хезболла,[12] закликав до збройної боротьби за припинення ізраїльської окупації ліванської території.[13] Коли громадянська війна в Лівані закінчилася, Хезболла і АПЛ відмовилися роззброїтися на відміну від інших протиборчих угруповань. Боротьба з Хезболлою послабила рішучість Ізраїлю і призвела до поразки АПЛ та відходу ізраїльтян у 2000 р. на їхній бік кордону, визначеного ООН.[14] Посилаючись на збереження Ізраїлем влади над територією Ферм Шебаа, Хезболла наступні шість років продовжувала періодично вчиняти вилазки через кордон. На цьому етапі Хезболла домагалася звільнення громадян Лівану в ізраїльських тюрмах і в 2004 р. успішно використала тактику захоплення ізраїльських солдатів як важеля тиску для обміну полоненими.[15][16] Захоплення Хезболлою двох ізраїльських солдатів послужило поштовхом до Ліванської війни 2006 р.[17] Резолюція Ради Безпеки ООН 1701, спрямована на припинення вогню у цій війні, закликала до роззброєння Хезболли та поваги до територіальної цілісності і суверенітету Лівану з боку Ізраїлю.
Станом на 2015 р., ситуація залишалася загалом спокійною, але обидві сторони порушували угоди про припинення вогню: Ізраїль — здійснюючи майже щоденні польоти над ліванською територією, а Хезболла — не бажаючи роззброюватися.[18]
,_Flag_of_Syria_(1980%E2%80%932024).svg){kind=small}
