Іларіон Раварац

Іларіон Раварац
серб. Иларион Руварац
Ім'я при народженні	серб. Јован Руварац
Народився	1 вересня 1832(1832-09-01)[1][3][…]  Сремська Митровиця, Австрійська імперія[1]
Помер	8 серпня 1905(1905-08-08)[1][2] (72 роки)  Grgeteg monasteryd, Австро-Угорщина[1]
Поховання	Grgeteg monasteryd
Країна	Австрійська імперія  Австро-Угорщина
Діяльність	історик, викладач університету, письменник, православний священник
Галузь	медієвістика, історія[4], православна церква[4] і критичне мислення[4]
Alma mater	Віденський університет і Gymnasium of Karlovcid
Знання мов	сербська[3][4]
Членство	Сербська академія наук і мистецтв (8 серпня 1905) і Сербське вчене товариствоd (23 січня (4 лютого) 1888)
Посада	абат
Конфесія	православ'я
Медіафайли у Вікісховищі

Архімандрит Іларіон (серб. Иларион Руварац, у світі Йован Руварац; 1 вересня 1832, Сремська Митровиця^[5] — 8 серпня 1905, монастир Гргетег) — священнослужитель Сербської православної церкви, архімандрит; сербський історик-медієвіст.

У 1856 році закінчив юридичний факультет Віденського університету та у 1859 році духовну семінарію в Сремських Карлівцях (1859). Викладав у гімназії.

У 1861 році прийняв чернечий постриг.

З 1872 працював професором духовної семінарії в Сремських Карлівцях, а з 1875 по 1882 був її ректором.

У 1874 році був зведений у сан архімандрита.

Є основоположником науково-критичної школи сербської історіографії. Розробляв окремі питання церковної та політичної історії балканського середньовіччя, спростував деякі спірні та легендарні гіпотези.