Ілевич Софія Іванівна
Софія Іванівна Ілевич (1872, Мшана, нині Городоцький район, Львівська область, Україна — 1953/1956[1], Бучач) — український галицький музичний педагог, піаністка, композитор. Життєпис![]() Батько — о. Іван Ілевич, священник УГКЦ, парох, вчитель математики, фізики в гімназії у Львові. Після смерти батька жила в сестри Анни Гамерської в Ряшеві, де вчилася гри на фортепіано у професора Цирбиса. Після смерти Олександра Гамерського обидві переїхали до Самбора. Тут почала вчити музики в школі польського музичного товариства через відсутність українського. Заробітками допомагала сестрі виховувати та ростити 4 сини та доньку, тому вони отримали добру освіту. Після Першої світової війни разом з сестрою переїхали до Бучача, де небіж Володимир Гамерський став повітовим лікарем. У 1915 році заснувала приватну музичну школу.[2] На початку 1920-х відкрила перші музичні класи, що стали прабатьками майбутньої музичної школи в Бучачі,[3][4] яка розміщувалася в невеликому будинку, на якому була вивіска: «Музична школа».[5] За більшовицької влади працювала вчителькою Бучацької дитячої музичної школи.[6] ВшануванняНа будинку, де проживала родина Гамерських (вул. Просвіти, 25[7][8], нині — приміщення районного військкомісаріату[джерело?]) встановлено пам'ятну дошку їй та небожу Володимиру.
Примітки
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia