Ілляшенко Василь Васильович
Ілляшенко Василь Васильович (1935—2014) — радянський, український кінорежисер, сценарист, письменник. Заслужений працівник культури УРСР (1985)[1]. Заслужений діяч мистецтв України (1998). БіографіяНародився 5 квітня 1935 року в селі Чехівка (на той час Полтавської обл. УРСР) у селянській родині. У 1956—1958 роках навчався в Київському технікумі культосвітпрацівників. Закінчив режисерський факультет Всесоюзного державного інституту кінематографії (1965, майстерня С. Герасимова). Лауреат премії Спілки кінематографістів України (1981) за книгу «Кінорежисура» (у співавт. з Т. Левчуком). Автор книг з питань історії й теорії кінематографа: «Этюды о кино» (1998), «Етюди про кіно» (1999), «Книга режисури» (2002), «Історія українського кіномистецтва» (2004), «Теорія смислів світового кіно» (2008, у 5-ти книгах). Автор роману «По білому світі» (2001), поетичних збірок «Високосне літо зозулі» (1992), «Гірка книга» (1998), «Хресна книга» (2000), «Блаженний на святі життя» (2003), «Сльози сонця» (2005), «На пагорбах» (2010)[2]. Викладав у Київському державному інституті театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого. Був членом Національної спілки кінематографістів України. Помер 29 листопада 2014 року в Києві. ФільмографіяРежисер-постановник:
Сценарист:
Ролі в кіно:
Примітки
Література
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia