Ільф Ілля Арнольдович

Ільф Ілля Арнольдович
рос. Илья Ильф
Ім'я при народженні	Ієхієл-Лейб Файнзільберг
Псевдонім	Ілля Ільф
Народився	3 (15) жовтня 1897(1897-10-15) Одеса
Помер	13 квітня 1937(1937-04-13) (39 років) Москва ·туберкульоз
Поховання	Новодівичий цвинтар
Громадянство	Російська імперія,  СРСР
Національність	єврей
Місце проживання	Одеса Санкт-Петербург Москва
Діяльність	письменник-сатирик
Знання мов	російська[1]
Мова творів	російська
Роки активності	1923—1937
Напрямок	реалізм
Жанр	фейлетон, роман, новела, повість
Magnum opus	«Дванадцять стільців»
Брати, сестри	Сандро Фазіні
Ільф Ілля Арнольдович у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах

|Lib= |Член КПРС:=

Ілля́ Арно́льдович І́льф (справжнє ім'я Ієхієл-Лейб Файнзільберг, рос. Илья Арнольдович Ильф; 3 (15) жовтня 1897(18971015), Одеса — 13 квітня 1937, Москва) — російський радянський письменник, гуморист та фейлетоніст єврейського походження. У співавторстві з Євгеном Петровим написав кілька книг, найвідоміші з яких «Дванадцять стільців» (1928) й «Золоте теля» (1931).

Народився в родині банківського службовця Ар'є Беньяміновича (1863—1933) і Міндлі Аронівни (до шлюбу Котлова; 1868—1922) Файнзільберг, родом з містечка Богуслав Київської губернії (сім'я переїхала до Одеси між 1893 і 1895 роками).

У 1913 закінчив технічну школу, після чого працював у креслярському бюро, на телефонній станції, на військовому заводі. Після революції був бухгалтером, журналістом, а потім редактором у гумористичних журналах. Був членом Одеського союзу поетів.

У 1923 приїхав до Москви, став співробітником газети «Гудок». Ільф писав матеріали гумористичного й сатиричного характеру — в основному фейлетони. У ранніх нарисах, розповідях і фейлетонах Ільфа неважко знайти думки, спостереження і деталі, згодом використані в спільних творах Ільфа і Петрова.

У 1925 відбувається знайомство майбутніх співавторів і з 1926 починається їхня спільна робота, на перших порах складається у створенні тем для малюнків і фейлетонів в журналі «Смехач» і обробці матеріалів для газети «Гудок».

Першою значною спільною роботою Ільфа і Петрова (Євгена Петрова) став роман «Дванадцять стільців». Так почалася творча співпраця Іллі Ільфа та Євгена Петрова. Робота над романом розпочалася у 1927 році, опублікований вперше був у 1928 році в журналі «30 днів» і в тому ж році вийшов окремою книгою. Історія про великого комбінатора була написана менш ніж за півроку. Основу роману Ільфу і Петрову підказав Валентин Катаєв, саме йому вони і присвятили пізніше свій твір. Цензура в ті часи була жорстка — до виходу книги у світ, її неабияк скоротили. Але процес чистки на цьому не закінчився. Ще 10 років «12 стільців» будуть жорстко редагувати і змінювати. У підсумку книга скоротиться майже на третину.

Згодом у співавторстві з Євгенієм Петровим написано:

• роман «Золоте теля» (1931);
• новели «Незвичайні історії з життя міста Колоколамська» (1928);
• новели «1001 день, або Нова Шахерезада» (1929);
• повість «Одноповерхова Америка» (1937).

У 1932—1937 Ільф і Петров писали фейлетони для газети «Правда».

Помер від туберкульозу в Москві 13 квітня 1937.

Псевдонім «Ільф» може бути скороченням від його імені Ілля Файнзильберг, але більш імовірно абревіатурою його єврейського імені відповідно до єврейської традиції іменних абревіатур.

У 1950-х — 1960-х рр. перші в СРСР літературознавчі досліждення творів І. Ільфа та Є. Петрова здійснила київський літературознавець і текстолог Лідія Яновська^[2].

• 3668 Ільфпетров — астероїд головного поясу, названий на честь тандему письменників Ільфа та Петрова

• Г. П. Герасимова. Ільф Ілля [Архівовано 9 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 450. — ISBN 966-00-0610-1.
• С. О. Плахотнюк. Ільф І. і Петров Є. [Архівовано 10 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2025. — ISBN 966-02-2074-X.

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Ільф Ілля Арнольдович

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ільф Ілля Арнольдович

• Віталій Абліцов. Галактика «Україна». Українська діаспора: видатні постаті. — Київ: КИТ, 2007. — 436 с.
• Литературная энциклопедия. — Т. 4. — Москва, 1930. — С. 460.
• Сценаристы советского художественного кино. — Москва, 1972. — С. 154.
• Знаменитые евреи: Краткие биографии. — Москва, 1997. — С. 219–223.
• Всемирный биографический энциклопедический словарь. — Москва, 1998. — С. 303.
• УСЕ: Універсальний словник-енциклопедія. — Київ, 1999. — С. 551.
• Иллюстрированный энциклопедический словарь. — Москва, 2000. — С. 494.
• Е. Петров. Мой друг Ильф. — Москва, 2002.