Іліодор (Чистяков)
Іліодо́р Чистяко́в (в миру Іоан Чистяков; 25 вересня 1794, село Воскресенське, Калузька губернія, Російська Імперія - 14 лютого 1861, Білгородський Троїцький монастир) — єпископ Російської православної церкви, архієпископ Курський і Білогородський. БіографіяНародився бл. 1792 в селі Воскресенському (нині - село Воскресенськ в Кіровському районі Калузької області в родині священика. Навчався в Калузькій семінарії. У 1816 році вступив до Московської духовної академії, яку закінчив у 1820 році зі ступенем магістра богослів'я. 18 вересня 1820 року призначений інспектором і професором Костромської семінарії, а 18 грудня того ж року пострижений в чернецтво. 1 січня 1821 висвячений на ієродиякона, а 2 січня - у ієромонаха. 5 вересня 1822 року призначений інспектором Московської семінарії. 22 серпня 1823 переміщений ректором Рязанської семінарії і призначений соборним ієромонахом при Московському Донському монастирі. З 4 травня 1824 року - ігумен Рязанського Богословського монастиря. 22 липня 1825 переведений настоятелем в Рязанський Свято-Троїцький монастир і зведений в сан архімандрита. З 12 грудня 1827 року - ректор Новгородської семінарії. З 1828 року - настоятель Новгородського Антонієвого монастиря (по Строєву в 1828 р. він недовго був архімандритом Рязанського Спасо-Преображенського монастиря і тільки після цього переведений в Новгородський Антонієвський монастир). 13 березня 1832 хіротонізований на єпископа Курського і Білгородського. Архієрей не користувався великим авторитетом серед вихованців Курської семінарії. На нього ходило чимало семінарських епіграм, од, сатиричних творів. Однак він не був байдужим і неуважним до успіхів вихованців. Його привели в захват відповіді на іспитах Михайла Булгакова, майбутнього митрополита. Відразу ж після іспиту архп. Іліодор дізнався про сім'ю обдарованого учня і подбав про його забезпечення. Преосвященний так полюбив Михайла, що навіть брав його на канікули до себе в будинок. Згодом обдарований вихованець Булгаков був посланий для продовження освіти в Київську духовну академію. З особливим шануванням і любов'ю ставився до Глинського подвижника старця Феодота Левченка, був до нього дуже уважний і просив молитися за себе. 24 березня 1844 возведений у сан архієпископа. Складався почесним членом конференції Казанської духовної академії. У 1845 році керував Білгородським Троїцьким монастирем. З 1847 року - член таємної комісії у справах про розкольників і відступників від Православ'я. В архівах відзначається, що, отримавши звання члена секретної комісії у справах про розкольників, преосв. Іліодор проявив себе занадто ревним виконавцем, причому не відрізнявся чесністю, а вдавався до жорстокості і хабарництва. Преосв. Іліодор займався і проповідництвом. Хоча і не відрізнявся особливою силою слова, але твори свої друкував. З усіх виданих його творів архієпископ Філарет Чернігівський високу оцінку дав лише його "Чотиридесятниці". Інші твори слабкі за думкою і вираженням. 5 листопада 1860 року за проханням звільнений на спокій в Білгородський Троїцький монастир, де і помер 2 лютого 1861 року. Похований під Троїцьким собором Білгорода. Праці
Джерела
|
||||||||||||||||||||||||||||
.jpg)
Portal di Ensiklopedia Dunia
