Імператорський дім Японії
![]() Імпера́торський ді́м Япо́нії (яп. 【皇室】, こうしつ, кōшіцу) — загальна назва для позначення японської монаршої династії — імператора та членів імператорської сім'ї. СкладЗалежно від контексту до імператорської сім'ї відносять лише родину самого імператора, або родини його близьких родичів. Правила успадкування японського трону та критерії приналежності до імператорської сім'ї визначаються законом про Імператорський дім Японії від 16 січня 1947 року. Головою дому вважається імператор, за його відсутності — регент. Господарське управлінняАдміністративно-господарські питання імператорського дому вирішуються на Раді імператорського дому та в спеціальному органі Кабінету міністрів — управлінні імператорського двору Японії. Згідно з чинною Конституцію власність імператорського дому є державною власністю, тому члени дому мають правові обмеження щодо її передачі чи набуття[1]. Бюджетне забезпеченняБюджет імператорського дому затверджується Парламентом Японії[2]. Згідно зі старою Конституцією 1889—1947 років на імператорський дім не поширювалися норми звичайного загальнояпонського права. Парламент не мав права втручатися у справи дому. Адміністративними питаннями займався імператор, якому допомагав голова Міністерства імператорського двору. До прийняття Конституції 1889 року імператорський дім століттями керувався нормами, затвердженими у Кодексі Тайхо 752 року. ІсторіяЗа японською історичною традицією імператорський дім Японії існує понад 2500 років. Він був започаткований 660 до Р.Х. легендарним імператором Джімму. Сучасний станЧинним головою імператорського дому є імператор на покої Акіхіто. Він мешкає разом із членами імператорської сім'ї в Токійському імператорському палаці. Назва
Усі три назви перекладаються українською однаково — «Імператорський дім». СтандартиЗатверджені від 1926 року Постановою про церемоніал Імператорського дому Японії[3].
Примітки
ПосиланняВікісховище має мультимедійні дані за темою: Імператорський дім Японії
|
Portal di Ensiklopedia Dunia