Імуноферментний аналіз (ELISA)
Імуноферментний аналіз (ІФА, ELISA) або, точніше, ферментний імуносорбентний аналіз (англ. enzyme-linked immuno sorbent assay, ELISA) — імунологічний метод для визначення наявності певних антигенів, шляхом реакції антиген-антитіло. Широко використовується в науково-дослідній роботі та клінічній лабораторній діагностиці. Вперше був описаний у 1971 році.[1] Загальний принцип ELISAОсновний принцип ELISA — реакція антиген-антитіло. Якщо антиген (молекула-мішень) являє собою білок, то його очищений препарат звичайно використають для одержання антитіл, за допомогою яких потім і виявляють дану мішень. Раніше використовувались первинні антитіла, що були за своєю природою поліклональними. Розробка і застосування моноклональних антитіл дало змогу значно покращити специфічність імуноферментного аналізу. ПроцедураІснує цілий ряд підходів, що дозволяють визначити, чи відбулося зв'язування антитіла з антигеном-мішенню. Один з них — це ферментний іммуносорбентний аналіз (ELISA), що часто використовується для діагностики різноманітних антигенів. ![]()
ЗастосуванняФерментний імуносорбентний аналіз широко застосовується для діагностики різноманітних інфекційних захворювань, ракових процесів (в основному завдяки специфічним білкам і пептидам), визначення концентрації різноманітних низькомолекулярних сполук, таких як токсини, лікарські засоби тощо. Застосування під час коронавірусної пандемії 2020У 2020 році було запропоновано проводити тести, щоб визначити наявність антитіл до коронавірусу SARS-CoV-2. В Україні тести ІФА-тести було завезено в кінці квітня 2020 року.[2] 5 травня міністр охорони здоров'я Максим Степанов скликав нараду, на якій збираються вирішити як і кого тестувати такими тестами в Україні.[3] Перспективи та розвиток методуОдне з важливих завдань - пошук підходів, що дають змогу значно скоротити час проведення аналізу при збереженні високої чутливості. Один із таких підходів - переведення аналізу в кінетичний режим, що реалізується створенням автоматичних пристроїв, заснованих на проведенні реакції в проточних системах. Широкі можливості відкриває використання моноклональних антитіл, специфічних строго до певної антигенної ділянки аналізованої сполуки. Шляхом підбору відповідних антитіл можна створювати доволі складні імунохімічні системи, що дають змогу ідентифікувати сполуки найрізноманітнішого кола. Метод ІФА перебуває в постійному розвитку. З одного боку, розширюється число об'єктів дослідження, з іншого - поглиблюються і вдосконалюються методи самого аналізу. Це призводить до того, що спрощується схема аналізу, скорочується час його проведення, зменшується витрата реагентів. Йде постійний пошук дедалі нових і нових ферментів, використовуваних як маркери. Дедалі більший вплив на ІФА чинять хімія високомолекулярних сполук, клітинна та генна інженерія, під впливом яких змінюються технології одержання реагентів для ІФА. Так, якщо до впровадження генно-інженерних методів доводилося виділяти антитіла з біологічних середовищ (а хороше очищення вимагає значних витрат і часу, і реагентів, і ресурсу устаткування), то зараз є можливість використовувати клітини комахи (цвіркуна, цикади, таргана) або E. coli для виробництва необхідних рекомбінацій (рекомбінантів), а не тільки для виробництва рекомбінатів. coli для виробництва необхідного рекомбінантного білка, який при збереженні необхідних біологічних властивостей до того ж виходить порівняно чистим, так що його значно простіше виділити з суміші та зберегти в стабілізуючому розчині. Джерела
Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia