Інгібітори глікопротеїну IIB/IIIA

У медицині інгібітори глікопротеїну IIb/IIIa, також інгібітори глікопротеїну IIb/IIIa^[en], є класом антиагрегантів.

Існує декілька інгібіторів GpIIb/IIIa:

абциксимаб^[en] (абциксифібан; РеоПро)
ептифібатид (інтегрілін)
тирофібан^[en] (аграстат, агграстат)
роксіфібан
орбофібан

Використання

Інгібітори глікопротеїну IIb/IIIa часто використовуються під час черезшкірного коронарного втручання (ангіопластика з інтракоронарним стентуванням або без нього).

Вони діють, запобігаючи агрегації тромбоцитів і утворенню тромбів. Вони роблять це шляхом інгібування рецептора GpIIb/IIIa на поверхні тромбоцитів.

Вони також можуть використовуватися для лікування гострих коронарних синдромів без черезшкірного коронарного втручання, залежно від ризику TIMI^[en](англ. Thrombolysis In Myocardial Infarction).

Їх слід вводити внутрішньовенно. Пероральна форма пов'язана з підвищеною смертністю, тому її не слід застосовувати.

У номенклатурі інтегринів глікопротеїн IIb/IIIa називається αIIbβ3.

Історія

Їх розвиток виник через розуміння тромбастенії Гланцмана^[en], стану, при якому рецептор GpIIb/IIIa є дефіцитним або дисфункціональним.^[1]

Примітки

↑ Seligsohn U. Glanzmann thrombasthenia: a model disease which paved the way to powerful therapeutic agents. Pathophysiol Haemost Thromb. 2002 Sep-Dec;32(5-6):216-7. doi:10.1159/000073569 PMID 13679645. Free Full Text.