Індійська національна академія наук
Індійська національна академія наук, скорочено ІНАН (гінді भारतीय राष्ट्रीय विज्ञान अकादमी; англ. Indian National Science Academy, INSA) зі штаб-квартирою в Нью-Делі[10] — вища наукова організація Індії, що координує та стимулює в Індії дослідження в усіх галузях науки та технології[11]. Історія та оглядСтворена 7 січня 1935 року в Калькутті як «Національний інститут наук Індії» — головна установа, що координує науку в країні та покликана бути сполучною ланкою між окремими науковими та освітніми установами й колоніальною адміністрацією Британської Індії[12]. Першим президентом академії став британський хімік, геолог і геодезист Льюїс Фермор[en], якого 1937 року змінив перший індійський президент — астрофізик Мегнад Саха. Після проголошення незалежності 1945 року уряд Індії підтвердив статус інституту як головного наукового товариства Індії, що представляє всі галузі науки й технології. У травні 1946 року штаб-квартира інституту переїхала в кампус Делійського університету, а згодом отримала власну будівлю в Делі, закладену 1948 року за участю Джавахарлала Неру і закінчену до 1951 року. 1968 року інститут представляв Індію в Міжнародній науковій раді (МНР). 1970 року організація отримала свою поточну назву та статус національної академії. Від 2004 року є учасником Берлінської декларації про відкритий доступ до наукових та гуманітарних знань[13]. 1990 року для академії зведено нову будівлю за проєктом архітектора Раджа Ревала[en][14]. Академія відіграє значну роль у популяризації, визнанні та заохоченні передового досвіду в наукових дослідженнях, а також стимулюванні його застосування для підвищення національного добробуту, захисту інтересів науковців, встановленні співробітницьких зв'язків з міжнародними науковими організаціями та формулюванні експертних думок з національних питань. З метою заохочення прагнення до досконалості в галузі науки та технології академія започаткувала 59 нагород у чотирьох категоріях: від нагород для молодих науковців до міжнародних премій. Вона також видає журнали, організовує наукові дискусії та публікує праці та монографії. Члени академіїОсобовий склад академії складається з членів-засновників, дійсних, іноземних та «правасі»-членів. Обрання до академії здійснюється лише за номінацією[15]. Академія має поділ за географічним принципом; всі дійсні члени належать до одного з 13 регіональних відділень:
Президенти академіїЗа даними відповідного розділу сайту академії[16]
Примітки
Див. також
|
Portal di Ensiklopedia Dunia