Інноваційна активністьІнноваційна активність — відмінна особливість динамічної реалізації сукупності цілеспрямованих процесів, що за рахунок упровадження інноваційних перетворень з урахуванням взаємодії факторів зовнішнього і внутрішнього середовищ забезпечують підприємству певні конкурентні переваги. Тобто це комплексна характеристика інноваційної діяльності в динаміці.[1] За своєю сутністю інноваційний розвиток підприємства належить до циклічних процесів. Наприкінці кожного циклу перехід на якісно новий рівень розвитку забезпечується синтезом еволюційних і революційних перетворень. Інноваційна активність також піддана циклічним коливанням. Відповідно до різних фаз циклу інноваційного розвитку (спад, депресія, зростання) періодично відбувається зміна рівня активності.[2] Інноваційна активність має вплив з боку чинників, які існують в середині підприємства (ендогенні чинники), які також мають назви чинників внутрішнього середовища, та чинників, які існують поза підприємством (екзогенних чинники), які також мають назви чинників зовнішнього середовища.[3] До основних факторів інноваційної активності належать:
Також існують показники рівня інноваційної активності підприємств — відносні показники, що характеризують ступінь участі підприємств у здійсненні інноваційної діяльності в цілому чи окремих її видах протягом визначеного періоду часу (у залежності від періодичності статистичного спостереження одного року або трьох-п'яти років). Рівень інноваційної активності підприємств звичайно визначається як відношення кількості інноваційно-активних, тобто зайнятих якими-небудь видами інноваційної діяльності, підприємств до загального числа обстежуваних за визначений період часу підприємств у країні, галузі, регіоні і т. д.[5] Примітки
Джерела
|
Portal di Ensiklopedia Dunia
