Інститут оборонних досліджень Швеції (швед. Totalförsvarets forskningsinstitut, FOI; дослівно — «Інститут досліджень загальної оборони») — державна науково-дослідна установа Швеції, що займається розробками у сфері оборони та безпеки[2].
Герб
Штаб-квартира FOI розташована в районі Чіста у Стокгольмі. Інші офіси та науково-дослідні центри інституту знаходяться в Ґріндшьоні, Лінчепінгу та Умео.
Інститут військової фізики[en] (швед. Militärfysiska institutet, MFI), створений 1941 року як міжуніверситетська координаційна структура з питань застосування фізики в оборонних цілях;
відділ Шведської ради з питань винаходів (швед. Statens uppfinnarnämnd, SUN), який з 1942 року займався дослідженнями в галузі радіолокації[17].
Одним з ключових об’єктів FOA став науково-дослідний центр у Гріндшені (Grindsjön), розташований приблизно за 40 км на південь від Стокгольма. Центр було засновано 1941 року як Інститут військової фізики й спочатку він спеціалізувався на дослідженнях кумулятивних зарядів і ракет. У 1945 році його було включено до складу FOA. Протягом десятиліть центр відігравав провідну роль у дослідженнях протитанкової зброї, вибухових речовин і засобів захисту, залишаючись одним із найважливіших полігонів оборонних розробок Швеції. У 1950–1960-х роках на його базі також проводилися ядерні дослідження, зокрема оцінювалась придатність вибухових речовин для можливого створення атомної зброї. Гріндшен отримав неофіційне прізвисько «шведський Лос-Аламос».
Невдовзі після створення FOA розпочав дослідження в галузі ядерної зброї, зокрема як у сфері захисних технологій, так і в контексті опрацювання національної програми. Після підписання Швецією Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (1968) відповідні розробки було припинено, залишилися лише дослідження у сфері захисту.
У 1970-х роках частину підрозділів FOA було переведено зі Стокгольма до Карлстада, Лінчепінга та Умео. У 2005 році підрозділи FOI у Стокгольмі були об'єднані на єдиному майданчику в районі Чіста.
На початку 1970-х років чисельність персоналу в Гріндшьоні становила близько 140 осіб. Однак до 1994 року вона скоротилася до 85 співробітників. Після організаційних змін і консолідації досліджень чисельність знову зросла: станом на грудень 2001 року в центрі працювали близько 140 осіб, включно з технічним і обслуговуючим персоналом[4].
Під час створення FOI у 2001 році в установі працювало близько 1300 осіб. Унаслідок реформ початку 2000-х років чисельність персоналу скоротилася приблизно до 1000 осіб.
решта — за рахунок міжнародних та цивільних замовлень, зокрема від Агентства з надзвичайних ситуацій (MSB), поліції та Європейського Союзу.
Приклади проектів FOI включають:
експертну підтримку у розробці системи Gripen;
дослідження зі зниження помітності шведських військових кораблів;
розробку методів захисту від електромагнітних перешкод;
аналіз підозрілих поштових відправлень;
дослідження у сфері CBRN (хімічних, біологічних, радіологічних і ядерних агентів), кібербезпеки та питань роззброєння.
Станом на кінець 2024 року чисельність співробітників FOI становила 1423 особи — найбільший показник за останні роки. Лише протягом 2024 року було найнято 166 нових працівників, переважно у сфері досліджень. Середній вік персоналу становив трохи більше 45 років, середній стаж роботи — близько 9 років. Науковий ступінь (доктора або ліценціата) мали 41 % працівників, зайнятих в основній та управлінській діяльності. Уперше оборот інституту перевищив 2 мільярди шведських крон[19].
Області діяльності
FOI проводить науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи (НДДКР), а також аналітичні дослідження переважно в інтересах оборонного сектору, а також у сфері громадської безпеки, захисту від стихійних лих, стратегічного аналізу та міжнародної політики[20].
C4ISR (командування, управління, зв’язок, розвідка, спостереження та розвідка) — включаючи радіолокацію, оптоелектроніку, штучний інтелект і безпеку ІТ-систем;
Оборона і безпека у сфері CBRN — захист від хімічних, біологічних, радіаційних і ядерних загроз;
Аналітика в галузі оборони — кризове управління, стратегічне планування, міжнародні операції, геополітичні дослідження (зокрема щодо Росії, Арктики, Африки тощо);
Адміністративна підтримка — забезпечення діяльності інституту.
FOI публікує свої звіти шведською та англійською мовами у відкритому доступі, зокрема на власному вебсайті[21].
Авіаційні дослідження та симуляція
Інститут активно проводить дослідження в галузі аерокосмічних технологій через два спеціалізовані департаменти: Aeronautics and Autonomous Systems та Systems Technology Department. Перший займається аеродинамікою, структурними характеристиками, сигнатурами та динамікою польоту як пілотованих, так і безпілотних літальних апаратів. Другий департамент розробляє методи моделювання та симуляції для оцінки ефективності систем типу «система-систем», включно з бойовими платформами та озброєнням.
FOI також управляє Центром бойового моделювання Повітряних сил Швеції (Swedish Air Force Combat Simulation Centre, FLSC), який використовується для підготовки пілотів і оцінки бойових сценаріїв за участю літаків JAS 39 Gripen. Центр поєднує пілотовані симулятори та комп’ютерно змодельовані сили (CGF), забезпечуючи багатосторонню підготовку та дослідження в режимі реального часу[3].
Міжнародне співробітництво
FOI бере участь у низці міжнародних науково-дослідних програм і проєктів у сфері оборонних технологій. Серед них:
EU-FP7 — Сьома рамкова програма Європейського Союзу з наукових досліджень і технологічного розвитку (наприклад, проєкт AFLoNext — активне керування потоком, навантаженнями та шумом для крила наступного покоління);
GARTEUR — Група з аерокосмічних досліджень і технологій (зокрема, проєкти AG54, AG55 з аеродинаміки та протидії);
НАТО / Партнерство заради миру (PfP) — (наприклад, проєкти AVT-251, AVT-281, SET-200 щодо комплексної оцінки ефективності повітряних платформ і прогнозування сигнатур)[3].
Керівництво
Період
Ім'я
2001-2003
Бенґт Андерберґ
2003-2009
Маделен Сандстрьом
2009-2019
Ян-Улоф Лінд
2019
Анна-Лена Естерборг (в. о.)
2019—дотепер
Єнс Матссон
Міжнародне співробітництво та наукові ініціативи
У 2024 році FOI активно розширював свою діяльність у сфері міжнародної наукової та оборонної кооперації. Важливим чинником стало вступ Швеції до НАТО, що суттєво розширило можливості інституту щодо багатосторонніх і двосторонніх дослідницьких проєктів з країнами-союзниками. Зокрема, FOI реалізує програми підтримки України, на які загалом було виділено близько 180 мільйонів шведських крон.
У межах пріоритетних науково-дослідницьких напрямів FOI у 2024 році розпочав розробку проєктів у сфері військових супутників і ройових безпілотних літальних апаратів, що відображає зростаючий інтерес до новітніх технологій ведення бойових дій і ситуаційного моніторингу[19].
↑ абвFOI. EREA(амер.). Процитовано 10 червня 2025.
↑ аб (Звіт). Swedish Defence Research Agency, Weapons and Protection Division. April 2002 https://www.foi.se/rest-api/report/FOI-R--0395--SE. {{cite report}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «:1» визначена кілька разів з різним вмістом
↑International Federation of Library Associations and Institutions. Working Group on an International Authority System (1984). Guidelines for Authority and Reference Entries(англ.). IFLA International Office for UBC. с. 14. Процитовано 10 червня 2025.Сторінка Шаблон:Цветная ссылка/styles.css не має контенту.International Federation of Library Associations and Institutions. Working Group on an International Authority System (1984). Guidelines for Authority and Reference Entries(англ.). IFLA International Office for UBC. с. 14. Процитовано 10 червня 2025.
↑Svensk kemisk tidskrift(швед.). Kemistsamfundet i Stockholm; Svenska kemistsamfundet. 65—66. 1953. {{cite journal}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
.svg)
