Інтегральні мембранні білки

Інтегра́льні мембра́нні білки́ — білки (або білкові комплекси), що постійно зв'язані з біологічними мембранами. Ці білки можуть бути відокремлені від біологічних мембран тільки за допомогою детергентів, неполярних розчинників або іноді денатуратних агентів.

Інтегральні мембранні білки охоплюють дуже істотну фракцію білків геному.

Зараз визначені тривимірні структури з атомною роздільною здатністю тільки близько 160 різних інтегральних мембранних білків, за допомогою рентгеноструктурного аналізу або ЯМР-спектроскопії через труднощі з очищенням і кристалізацією. Крім того, в банку даних білків доступні структури багатьох розчинних у воді частин інтегральних мембранних білків. В даному вимадку, альфа-спіралі цих білків, зв'язані з мембраною, були усунені щоб полегшити очишення і кристалізацію.

Інтегральні мембранні білки поділяють на дві головні групи:

1. Трансмембранні білки
2. Периферійні мембранні білки (або монотопні мембранні білки)

Найзагальніший тип інтегральних мембранних білків — трансмембранні білки (TM, від англ. transmemprane proteins), що проходять крізь біологічну мембрана. Ці білки можуть перетинати мембрану однократно або багатократно. Трансмембранні білки категоризуються як білки I типу, якщо їх N-кінець знаходиться за межами цитоплазми, або II-типу, якщо їх C-кінець знаходиться за межами цитоплазми.

Інтегральні монотопні білки постійно приєднані до мембрани лише одним кінцем. Зараз визначені тривимірні структури наступних інтегральних монотопних білків:

• Простогландин H2 1 і 2 синтази (циклооксигенази) [1] [Архівовано 17 грудня 2007 у Wayback Machine.]
• Ланостерол синтаза і сквален-хопен циклаза [2] [Архівовано 9 травня 2008 у Wayback Machine.]
• Мікросомна простогландин E синтаза [3] [Архівовано 16 жовтня 2007 у Wayback Machine.]
• Карнанан O-пальмітоїлтрансфераза 2 [4] [Архівовано 17 грудня 2007 у Wayback Machine.].

Існують також структури областей інтегральних мембранних білків:

• Моноамін-оксидаза A і B [5] [Архівовано 29 вересня 2011 у Wayback Machine.]
• Амідна гідролаза жирних кислот [6] [Архівовано 17 грудня 2007 у Wayback Machine.]
• Цитохром-P450-оксидаза ссавців [7] [Архівовано 17 липня 2011 у Wayback Machine.]
• Кортикостероїдна 11-бета-дегідрогеназа [8] [Архівовано 9 лютого 2012 у Wayback Machine.].

Такі області вимагають детергентів для очишення і кристалізації, навіть після усунення їх трансмембранних спіралей [9].

Інтегральні мембранні білки зазвичай є транспортерами, іонними каналами, рецепторами, ферментами, структурними білками, білками, що залучені в накопичення і передачу енергії і білками, що відповідають за адгезію клітин. Класифікація транспортерів може бути знайдена на сайті бази даних TCDB [Архівовано 3 січня 2014 у Wayback Machine.].

Приклади інтегральних трансмембранних білків:

• Інтегрин
• Кадгерин
• Інсуліновий рецептор
• NCAM1
• Селектин
• Глікопорин
• Родопсин
• CD36

• Booth, P.J., Templer, R.H., Meijberg, W., Allen, S.J., Curran, A.R., and Lorch, M. 2001. In vitro studies of membrane protein folding. Crit. Rev. Biochem. Mol. Biol. 36: 501—603.
• Bracey M.H., Cravatt B.F., Stevens R.C., Cravatt B.F. 2004. Structural commonalities among integral membrane enzymes. FEBS Lett. 567: 159—165.
• Bowie J.U. 2001. Stabilizing membrane proteins. Curr. Op. Struct. Biol. 11: 397—402.
• Bowie J.U. 2005. Solving the membrane protein folding problem. Nature 438: 581—589.
• DeGrado W.F., Gratkowski H. and Lear J.D. 2003. How do helix-helix interactions help determine the folds of membrane proteins? Perspectives from the study of homo-oligomeric helical bundles. Protein Sci. 12: 647—665.
• Popot J-L. and Engelman D.M. 2000. Helical membrane protein folding, stability, and evolution. Annu. Rev. Biochem. 69: 881—922.
• Protein-lipid interactions (Ed. L.K. Tamm) Wiley, 2005.
• Membrane PDB База даних тривимірних структур інтегральних мембранних білків та гідрофобних пептидів з увагою до методів кристалізації
• Відомі структури інтегральних мембранних білків на сайті Stephen White laboratory
• База даних оріентації білків в мембранах [Архівовано 3 січня 2014 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про білки. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.