Інтегрорізницеве рівнянняІнтегрорізницеве рівняння — рекурентне співвідношення у просторі функцій, яке має такий вигляд: де — певна послідовність у функціональному просторі — область значень цих функцій. У більшості видів застосувань для будь-яких , — це функція густини ймовірності на . Важливо зазначити, що у цьому визначенні може бути вектором, в цьому випадку кожен його елемент є скалярною величиною. Застосування у теоретичній біологіїІнтегродиференційні рівняння широко застосовуються в математичній біології, особливо в теоретичній екології для моделювання розповсюдження (дисперсії) організмів і росту чисельності популяцій. В цьому випадку, — це чисельність або густина особин в популяції в ділянці простору в час , описує локальний ріст чисельності (густини популяції) в точці простору і , — це ймовірність переходу з точки до точки . Ця величина ще називається зерном розповсюдження (англ. dispersal kernel). Інтегрорізницеві рівняння дуже часто використовуються для опису популяцій з одним поколінням за рік (наприклад, такими є популяції багатьох членистоногих, однорічних рослин). Однак, популяції з багатьма поколіннями за рік можуть також моделюватись з допомогою інтегрорізницевих рівнянь [1], але за умови якщо покоління цього організму не перекриваються. В цьому випадку час виражається не в роках, а в періодах між поколінями. Інші підходи до моделювання динаміки чисельності популяцій у просторіІнші види рівнянь, які використовуються для моделювання динаміки чисельності популяцій в просторі включають реакційно-дифузійні рівняння і метапопуляційні рівняння. Однак для дифузійних рівнянь складно включити чітко патерни розповсюдження, тому ці рівняння біологічно релевантні тільки для моделювання популяцій з поколіннями, що перекриваються. [2]. Метапопуляційні рівняння відрізняються від інтегрорізницевих рівнянь, тому що вони розглядають простір ареалу пуляції дискретно, а не неперервно як в інтегрорізницевих рівняннях. Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia