Інтернаціоналізація та локалізація

Інтернаціоналізація та локалізація (англ. internationalization and localization) відома також під абревіатурами i18n та L10n — процес мовної адаптації продукту, як-от програмне забезпечення, відеоігри, вебсайти, кінофільми тощо, до мови конкретної країни чи регіону.

Між інтернаціоналізацією і локалізацією є суттєва відмінність. Інтернаціоналізація — це адаптація продукту для потенційного використання практично в будь-якому місці, тоді як локалізація — це додавання спеціальних функцій для використання в певному регіоні. Інтернаціоналізація проводиться на початкових етапах розробки, а локалізація — для кожної цільової мови.

В англійській мові для слова «internationalization» існує скорочення «i18n». При цьому число 18 означає кількість пропущених між «i» та «n» букв. Для «Localization» застосовують скорочення «L10n» (L7d — Localized). Велика літера «L» використовується, щоб не плутати з «i» в «i18n», число 10 — кількість букв між «L» і «N»^[1].

Параметри

Важливими для інтернаціоналізації та локалізації об'єктами та параметрами є:

Мова
- Текст
  - Алфавіти та шрифти; напрям письма — зліва направо, справа наліво; системи нумерації. У більшості сучасних систем проблема безлічі кодувань вирішується використанням Юнікоду.
- Графічне представлення тексту (друкарські матеріали, зображення містять текст)
- Аудіотекст
- Субтитри у відеопотоках
Формати дати і часу, включаючи різні календарі
Часовий пояс
Валюта
Зображення та кольори
Назви та заголовки
Телефонні номери, регіональні та міжнародні поштові адреси та індекси
Формати номерів, що призначаються федеральними відомствами (такі як ІНН)
Одиниці міри та ваги
Формати паперу

Засоби інтернаціоналізації

Спрощення перекладу

Текстові рядки зберігаються в окремих файлах — мовних ресурсах. Інтенсивно використовується Unicode.

Оскільки рядки в процесі перекладу можуть збільшуватися й зменшуватися, в діалогових вікнах вживають таких заходів:

вікна спеціально компонують «із запасом».
- Плюс: простота.
- Мінус: на мовах з короткими фразами вікно буде виглядати неохайно, на мовах з довгими фразами — текст може не поміститись;
або в мовні ресурси вносять компонування діалогових вікон.
- Плюс: універсальне рішення, дозволяє точно підігнати компонування вікон за довжиною рядків.
- Мінус: ускладнюється локалізація; потрібна підтримка з боку віконної бібліотеки, бажано — і з боку мови (інтроспекція); формат мовних ресурсів обмежується можливостями віконної бібліотеки (наприклад, у Delphi — тільки в ресурсах EXE- або DLL-файлу); локалізаторам може знадобитися недешевий редактор форм;
або діалогові вікна самі встановлюють свій розмір, залежно від довжин рядків (так, наприклад, працюють Qt, WPF, GTK+ та wxWidgets).
- Плюс: локалізація зводиться до перекладу рядків; рутинну роботу з підгонки вікон буде виконано автоматично.
- Мінус: потрібна підтримка з боку віконної бібліотеки; утруднене або неможливе щільне компонування вікна.

Робота з двонапрямленим письмом

Намагаються використати стандартні і перевірені віконні компоненти, уникаючи «самописних».

Підтримка стандартів

Роблять конфігурованими всі параметри, які можна було б змінювати в іншій країні. Для виведення на екран чисел, дат, часу тощо використовують стандартні, а не «самописні» функції. Виробляється єдиний для всіх версій формат зв'язку — наприклад, в OpenOffice.org дата і час незалежно від країни зберігається у форматі ISO 8601 у вигляді 2008-12-31T15:16:17.

Регіональні налаштування

Регіональні налаштування (англ. locale) — набір параметрів, включно з набором символів, мовою користувача, країною, часовим поясом, а також іншими налаштуваннями, які користувач очікує бачити в інтерфейсі.

Зазвичай ідентифікатор регіональних налаштувань містить, принаймні, позначення мови і позначення регіону. Наприклад, ідентифікатор виду uk-ua вказує, що ПЗ працює в режимі української мови з національними налаштуваннями, характерними для території України; fr-ch — французька мова / Швейцарія; sv-fi — шведська мова / Фінляндія тощо.

На одному комп'ютері в рамках однієї операційної системи можуть одночасно використовуватися застосунки з різними регіональними налаштуваннями.

Відкрите програмне забезпечення та інтернаціоналізація

Відкрите програмне забезпечення, як правило, має більше можливостей інтернаціоналізації, аніж пропрієтарне. Річ у тім, що будь-хто, хто бажає бачити програму своєю мовою, може внести необхідні зміни; будь-хто, виявивши помилку, може надіслати її виправлення. До того ж розробникам відкритого ПЗ не потрібно в гонитві за прибутком «консервувати» старий, «небезпечний» або такий, що не піддається локалізації, код.

Наприклад, KDE перекладено більш ніж на 100 мов, MediaWiki — понад 300.