Інтернаціонал піратських партій
Інтернаціонал Піратських Партій (англ. Pirate Parties International — PPI) — головна організація міжнародного руху піратських партій. Була заснована 2006 року, зареєстрована в Бельгії в жовтні 2009 року як неурядова організація (NGO). Першою з піратських партій була шведська піратська партія (швед. Piratpartiet), заснована 1 січня 2006 року. Метою асоціації, згідно з її статутом, є «допомагати у заснуванні, підкріплювати і стимулювати, а також підтримувати зв'язки і співпрацю між піратськими партіями всього світу»[2]. СтруктураМіжнародну піратську партію очолює правління під керівництвом двох співголів[3]. Поточне правління обране 23–24 липня 2016 року на конференції у Берліні, Німеччина. Керівні посади обіймають Ґійом Саулі (Guillaume Saouli) (Піратська партія Швейцарії) та Бейлі Лемон (Bailey Lamon) (Піратська партія Канади)[1]. Правила, управління та заявки на членство є сферою відповідальності Генеральної Асамблеї PPI, яка повинна збиратися не рідше одного разу на рік.[4]. Історія![]() Офіційно зареєстрована піратська партія Активна незареєстрована піратська партія Створення обговорюється міжнародною ПП Немає піратської партії Основна мета Піратських Партій всього світу — реформування законодавства у сфері авторського права і патентів. Піратські партії відстоюють права на приватне життя, як в Інтернеті, так і в повсякденному житті, а також «прозорість» державного апарату. У Європі вони воліють виступати єдиним незалежним блоком у традиційному ліво-правому напрямку, щоб досягати своїх цілей разом із основними партіями. Натхненні шведської ініціативою, піратські партії засновані приблизно в 33 країнах. Вони співпрацюють через Міжнародну піратську партію. У червні 2007 року члени піратських партій усього світу зустрілися в Відні, для обговорення майбутнього руху. Конференцію назвали «Next Step Politics!? Pirates to Brussels in 2009!?» (Політика наступного кроку!? Пірати в Брюсселі 2009!?) Зустріч організувала Віденська академія мистецтв і групи активістів, як-от Monochrom і Трансформація свободи (Transforming freedom). 2008 року Піратська партія Німеччини стала другою слідом за шведською піратською партією, що брала участь у виборах. На регіональних виборах у Гессені партія набрала 0,3% голосів, а в 2009 році — 0,5%. 2009 року на виборах до Європейського парламенту Партія піратів Швеції одержала 7,13% голосів і одне місце в Європейському парламенті (ще одне партія отримала після ратифікації Лісабонської угоди). Піратська партія Німеччини на європейських виборах отримала 0,9% голосів. У червні 2009 німецький соціал-демократ Йорг Таусс залишив свою партію і долучився до Піратської партії Німеччини, забезпечивши тим самим Піратській партії Німеччини місце у німецькому парламенті. 30 серпня 2009 Піратська партія Німеччини набрала 1,9% голосів на виборах в Саксонії. Цього ж дня партія брала участь у виборах до місцевих органи влади в Мюнстері й Ахені, отримавши в обох випадках по одному місцю в муніципалітеті. 27 вересня 2009 Піратська партія Німеччини отримала 2% голосів на федеральних виборах Німеччини. За підсумками виборів партія стала найбільшою групою, яка не увійшла до парламенту. Список піратських партій світу
Також обговорюється (здебільшого в PPI) формування піратських партій у Боснії та Герцеговині, Венесуелі[10], Гватемалі[11], Китайській Народній республіці[12], Колумбії[13], ПАР[14] і запит на формування партії в Перу[15]. Також існують спроби створити партію в Норвегії[16]. В Угорщині піратська організація Kalózpárt співпрацює як неполітична організація з представленою в парламенті партією «Політика може бути іншою» (LMP)[17]. Примітки
Посилання
|
Portal di Ensiklopedia Dunia