Інформаційно-вимірювальна система

Вимі́рювальна інформаці́йна систе́ма (ВІС) — сукупність засобів вимірювальної техніки, засобів контролю, діагностування та інших технічних засобів, об'єднаних для створення сигналів вимірювальної та інших видів інформації^[1] з метою надання її споживачеві (в тому числі в АСК) у потрібному вигляді.

За ГОСТ 8.437-81^[2]: Інформаці́йно-вимі́рювальна систе́ма  — сукупність функціонально об'єднаних вимірювальних, обчислювальних та інших допоміжних технічних засобів для отримання вимірювальної інформації, її перетворення, обробки з метою представлення споживачу (в тому числі введення в АСУ) в необхідному вигляді або автоматичного здійснення логічних функцій контролю, діагностування, ідентифікації.

Основне призначення ВІС — цілеспрямоване оптимальне проведення вимірювального процесу і забезпечення суміжних систем вищого рівня достовірною інформацією. Виходячи з цього основні функції ВІС такі:

• отримання вимірювальної інформації з об'єкту дослідження;
• обробка, передача і подання вимірювальної інформації оператору або ЕОМ;
• запам'ятовування і зберігання вимірювальної інформації;
• формування керувальних впливів управління процесом вимірювання.

Вимірювальна інформаційна система є складним об'єктом техніки, що має ряд характеристик, основними з яких є інформаційні і метрологічні. Основні інформаційні характеристики такі:

• параметри інформаційного потоку від об'єкта на систему в цілому та на її окремі елементи;
• продуктивність елементів ВІС;
• необхідні ємкості запам'ятовувальних пристроїв елементів ВІС.

Основними метрологічними характеристиками ВІС є точність та достовірність вимірювань.

Найпоширенішою є класифікація ВІС за функціональною ознакою, за якою вони реалізуються у вигляді^[2]:

• вимірювальних систем;
• систем автоматичного контролю;
• систем технічного діагностування;
• систем розпізнавання образів (ідентифікації);
• систем телевимірювання.

В системи технічної діагностики, автоматичного контрою та розпізнавання образів ВІС входить як підсистема.

До основних сфер використання інформаційних-вимірювальних систем відносяться:

• інженерні системи життєзабезпечення людини (тепло-, газо-, електро- і водопостачання, каналізація, вентиляція тощо);
• контроль та керування технологічними процесами;
• контроль та керування рухомими об'єктами;
• моніторинг навколишнього середовища;
• контроль якості продукції;
• випробування та діагностика складної техніки;
• автоматизація наукових досліджень;
• метрологічні випробування засобів вимірювання тощо.

Приклад:

Інформаційно-вимірювальна система промислового робота — система, що забезпечує сприйняття та оброблення інформації про зовнішнє середовище, в якому функціонує робот, і внутрішньої інформації про стан вузлів, механізмів та систем робота за ДСТУ 2879-94^[3]

• Стухляк П. Д., Іванченко О. В., Букетов А. В., Долгов М. А. Теорія інформації (інформаційно-вимірювальні системи, похибки, ідентифікація): навчальний посібник. — Херсон: Айлант, 2011. — 371 с.
• Чернявский Е. А. Измерительно-вычислительные средства автоматизации производственных процессов: Учебное пособие для вузов. / Е. А. Чернявский, Д. Д. Недосекин, В. В. Алексеев. [Текст]. — Л.: Энергоатомиздат, Ленингр. отделение, 1989.(рос.)
• Новоселов О. Н. Основы теории и расчета информационно-измерительных систем / О. Н. Новоселов, А. Ф. Фомин [Текст]. — М.: Машиностроение, 1991.(рос.)
• Микро-ЭВМ в информационно-измерительных системах / С. М. Переверткин, Н. И. Гаранин, Ю. И. Костин, И. И. Миронов. [Текст]. — М.: Машиностроение, 1991.(рос.)