Іоланда Маргарита Савойська

Іоланда Маргарита Савойська
Іоланда Маргарита Савойська
італ. Iolanda Margherita di Savoia
	Світлина Іоланди Маргарити
Ім'я при народженні	Іоланда Маргарита Мілена Єлизавета Романа Марія
Народилася	1 липня 1901; Рим, Королівство Італія
Померла	16 жовтня 1986 (85 років); Рим, Італійська республіка
Поховання	Туринський монументальний цвинтар
Країна	Італія; Королівство Італія
Місце проживання	Пінероло (після 1923)
Діяльність	аристократка
Знання мов	італійська
Титул	принцеса Італії, графиня Берголо
Конфесія	католицтво
Рід	Савойський дім
Батько	Віктор Емануїл III
Мати	Єлена Чорногорська
Брати, сестри	Умберто II, Марія Франческа Савойська, Джованна Савойська і Мафальда Савойська
У шлюбі з	Джоржіо Карло Кальві, граф Берголо
Діти	Марія Людовіка, Джорджіо, Вітторія, Джія-Анна, П'єр Франческо
Нагороди	Орден Святих Маврикія та Лазаря
	;
	; ; Медіафайли у Вікісховищі ;

Іоланда Маргарита Савойська (італ. Iolanda Margherita di Savoia), повне ім'я Іоланда Маргарита Мілена Єлизавета Романа Марія (італ. Iolanda Margherita Milena Elisabetta Romana Maria), 1 липня 1901 — 16 жовтня 1986) — італійська принцеса з Савойської династії, донька короля Італії Віктора Емануїла III та чорногорської принцеси Єлени Чорногорської, дружина графа Берголо Джоржіо Карло Кальві.

На її честь у 1910 році було названо муніципалітет Йоланда-ді-Савоя в провінції Феррара в Італії. Джакомо Пуччіні присвятив принцесі у 1919 році «гімн Риму».

Біографія

Іоланда Маргарита народилась 1 липня 1901 року у Римі. Вона стала первістком в родині короля Італії Віктора Емануїла III та його дружини Єлени Чорногорської, з'явившись на світ на п'ятому році їхнього подружнього життя. Згодом сімейство поповнилося сином Умберто та молодшими доньками: Мафальдою, Джованною і Марією Франческою.

Виховувалась у дусі християнського милосердя. Її сестра Джоанна у своїх мемуарах згадувала, що матір часто повторювала малечі:«Як ви вважаєте звичайним їсти і спати, так само вважайте належним постійно робити добро».^[1] Підлітком брала участь у благодійних акціях, під час війни 1915—18 років надавала моральної допомоги солдатам, особливо госпіталізованим до шпиталю у Квірінале.^[2]

Дівчиною цікавилася спортом, особливо плаванням та верховою їздою. Полюбляла полювання.^[2] Попри тиск з боку бабусі Маргарити, яка мала амбітні плани щодо шлюбу старшої онуки, можливо із герцогом Корнуельським, принцеса обрала чоловіка на власний розсуд. Ним став викладач верхової їзди в королівській школі, граф ді Берголо. Наречений був ветераном Першої світової війни та походив з аристократії П'ємонту.

9 квітня 1923 року в каплиці Паоліна Квіринальського палацу 21-річна Іоланда Маргарита взяла за чоловіка 36-річного графа Джоржіо Карло Кальві ді Берголо. Після весілля молодята оселилися в містечку Пінероло поблизу Турину. У них народилося п'ятеро дітей.

З кінця 1943 до 1945 року родина мешкала у Швейцарії. 1946 року батько Іоланди Маргарити зрікся престолу на користь її брата та виїхав до Александрії. Принцеса разом із чоловіком та дітьми поїхала за ним і провела із батьками наступний рік, до самої смерті Віктора Емануїла III. Згодом повернулася до Італії, де мешкала на віллі Капокотта, яка залишилася у власності Савойського дому.^[3]

У лютому 1977 року пішов з життя Джорджіо ді Берголо. Іоланда Маргарита пережила його майже на десятиліття і померла у шпиталі в Римі 16 жовтня 1986 року в 85-річному віці. Похована на Туринському монументальному цвинтарі.

Родина

Чоловік — Джоржіо Карло Кальві, граф Берголо

Діти:

Марія Людовіка (1924—2017) — була одружена з Робером Гаше, мала сина та доньку;
Джорджіо (1—7 березня 1925) — помер після народження від бронхіальної пневмонії;
Вітторія (1927—1985) — дружина графа Гульєльмо Гуарієнті ді Бренцоне, мала трьох дітей;
Джія-Анна (нар. 1930) — дружина художника Карло Гуарієнті, має двох доньок;
П'єр Франческо (1932—2012) був одружений з акторкою Марісою Аллазіо, мав двох дітей.

Генеалогія

Нагороди

Великий хрест ордену Святих Маврикія та Лазаря (Савойський дім).

Примітки

↑ Мариела Балева «Цар Борис Третій та цариця Іоанна» від 24 серпня 2013 [1] [Архівовано 6 вересня 2018 у Wayback Machine.] (болг.)
↑ ^а ^б Стаття про Іоланду Савойську у словнику Treccani [2] [Архівовано 28 грудня 2018 у Wayback Machine.] (італ.)
↑ Наразі є частиною президентського маєтку Кастельпорціано.