Іонов В'ячеслав Анатолійович

Іонов В'ячеслав Анатолійович
Молодший сержант
Загальна інформація
Народження	20 травня 1978(1978-05-20) Луцьк
Смерть	29 серпня 2014(2014-08-29) (36 років) Многопілля
Поховання	Луцьке головне міське кладовище (Гаразджа)d
Військова служба
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Сухопутні війська
Рід військ	Механізовані війська
Формування	51 ОМБр
Війни / битви	Війна на сході України Іловайський котел
Нагороди та відзнаки

В'ячесла́в Анато́лійович Іо́нов (нар. 20 травня 1978(19780520) — пом. 29 серпня 2014) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Народився 1978 року в місті Луцьк. Закінчив 1995 року луцьку ЗОШ № 10, Рожищенський ветеринарний технікум. У 1996—1997 роках проходив строкову службу в лавах ЗСУ; звільнився у званні молодшого сержанта. 2000 року зареєструвався підприємцем; займався ремонтно-будівельними роботами.

Призваний за мобілізацією 11 квітня 2014 року, командир БМП 8-ї роти 3-го батальйону 51-ї окремої механізованої бригади.

Востаннє телефонував рідним 28 серпня з шостого блокпоста під Многопіллям (Донецька область). Під час прориву з оточення під Іловайськом 29 серпня був у другій колоні, у БМП влучив снаряд, машина загорілася, у тому ж БМП загинув комбриг 51-ї бригади Павло Півоваренко.

Довгий час перебував у списку розшуку, ідентифікований за експертизою ДНК. 18 лютого 2015 року в Луцьку воїна провели в останню путь та поховали на Алеї почесних поховань міського цвинтаря у селі Гаразджа.

Залишилися мама Надія Юхимівна та молодший брат.

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений:

• 17 липня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).^[1]
• Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 3, місце 37
• Вшановується 29 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії^[2]
• відзнака 51-ї ОМБр «За мужність та відвагу» (посмертно)
• Іловайський Хрест (посмертно)
• Почесний громадянин міста Луцьк (2018; посмертно)^[3]

• Небесна Гвардія^{[недоступне посилання з червня 2019]}
• Іонов Вячеслав Анатолійович [Архівовано 20 травня 2021 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті загиблих

Це незавершена стаття про військовослужбовця Сил оборони України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.